Трудове виховання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Трудове виховання

Трудове виховання , формування необхідних для трудової діяльності етичних якостей людини за допомогою праці; у соціалістичному суспільстві — в широкому сенсі — цілеспрямоване формування комуністичного відношення до праці як основи нової духовної подоби людини, виховання високосвідомого і всесторонньо розвиненого громадянина; органічна складова частина комуністичного виховання ; у вужчому сенсі — цілеспрямований, тісно пов'язаний з вченням в школі процес підготовки дітей і юнацтва до трудової діяльності. Комуністичне відношення до праці формується в процесі виховання працьовитості, готовності і здатності виконувати корисну суспільству роботу, свідомості відповідальності за результати праці, здібності сприймати інтереси колективу як особисті, сумлінно і творчо відноситися до рішення трудових завдань. Основою і об'єктивними передумовами досягнення цілей Т. ст в соціалістичному суспільстві є соціалістичні виробничі стосунки, відповідність кінцевої мети будівництва комунізму корінним інтересам трудящих, безперервне підвищення матеріального добробуту і культурного рівня народу і ін. Найважливішими дорогами і формами Т. ст є: підготовка дітей і юнацтва до праці в сім'ї і школі, залучення їх до безпосереднього і посильного участі в суспільному виробництві; використання всіх засобів морального заохочення передовиків виробництва і ознайомлення широких мас з їх досвідом; послідовне проведення принципу матеріальної зацікавленості в результатах праці; створення необхідних умов для зростання кваліфікації трудящих і участі їх в організації і управлінні виробництвом; широкий розвиток соціалістичного змагання; використання в цілях Т. ст засобів масової інформації і усною пропаганди; рішуча боротьба з антигромадським відношенням до праці шляхом суспільної і адміністративної дії, критики, вживання заходів примусу до порушників радянських законів про працю. Партія добивається підвищення ефективності ідеологічної діяльності шляхом комплексного підходу до виховання, тобто забезпечення тісної єдності ідейно-політичного, трудового і етичного виховання з врахуванням особливостей різних груп трудящих.

загрузка...

  В класово-антагоністичному товаристві Т. ст направлено на абсолютне підпорядкування трудящих панівним класам, зміцнення існуючих буд, виховання покірних і старанних трудівників.

  Педагогічна наука розглядає Т. ст як органічну частину загального процесу виховання підростаючого покоління в сім'ї і школі. У буржуазній педагогіці услід за Р. Кершенштейнером і Дж. Дьюї Т. ст розглядається лише як головний засіб підготовки дисциплінованих, акуратних і добросовісних виконавців, прагнучих виключно до досягнення особистого успіху і матеріального благополуччя. Об'єктивне таке визначення цілей Т. ст в буржуазній педагогіці направлено на затушовування класових протиріч, на зміцнення основ антагоністичної держави.

  соціалісти-утопісти 16—18 вв.(століття) вперше висловили ідею о Т. ст як засобі формування вільної гармонійної людини, готової працювати на благо всіх членів суспільства. Т. Мор в «Утопії» проголосив соціалістичний ідеал суспільства без експлуататорів; всі його члени зайняті працею, якій виучуються з дитинства в школах, на полях, в майстернях. Т. Кампанелла головну особливість виховання бачив в з'єднанні вчення насилу. Ж. Ж. Руссо пропонував залучати дітей до з.-х.(сільськогосподарський) праці і різним ремеслам, стверджуючи, що опанування професій забезпечує людині матеріальну незалежність. Соціалісти-утопісти 19 ст До. А. Сіно-Симон і Ш. Фур'є затверджували, що основне завдання виховання — підготувати молоде покоління до успішної трудової діяльності, забезпечити його всесторонній розвиток. Особливо детально Фур'є розробив методи залучення дітей до праці. У організованих Р. Оуеном школах діти з раннього віку залучалися до колективної праці.

  Значний вклад до теорії Т. ст внесли російські революційні демократи. Н. Г. Чернишевський розвинув думку про перетворення праці при комунізмі в першу потребу людини, задоволення якої приноситиме йому дійсну насолоду. Педагог К. Д. Ушинський (робота «Праця в його психічному і виховному значенні», 1860) розкрив значення вільної фізичної праці для всестороннього розвитку людини і підтримки в нім відчуття власного достоїнства.

  До. Маркс, Ф. Енгельс і В. І. Ленін бачили головний напрям Т. ст в з'єднанні вчення з продуктивною працею. Ленін писав: «¼нельзя собі уявити ідеалу майбутнього суспільства без з'єднання вчення з продуктивною працею молодого покоління: ні вчення і освіта без продуктивної праці, ні продуктивна праця без паралельного вчення і освіти не могли б бути поставлені на ту висоту, яка потрібний сучасним рівнем техніки і станом наукового знання» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 2, с. 485).

  Виховання в учнів готовності до праці, працьовитості, професійна орієнтація забезпечуються в СРСР всією системою учбової і внеучебной роботи середньої загальноосвітньої школи (вміст учбових предметів, рівні трудових учбових навантажень методи вчення, що забезпечують високу активність діяльності учня, і так далі). Т. ст здійснюється не лише в процесі вивчення предметів гуманітарного і природно-математичного циклів, але і при виконанні суспільних доручень піонерської і комсомольської організацій, що виховують своїх членів в колективній, свідомій і дисциплінованій праці на користь суспільства. Вирішальну роль в Т. ст учнів грає їх участь в суспільному виробництві, в праці дорослих (це дозволяє на практиці знайомитися з виробничими стосунками і обов'язками, дієво проявляти і розвивати духовні і фізичні здібності). З цією метою організовується робота учнів в учбових цехах, учбово-виробничих комбінатах, учнівських виробничих бригадах і леснічествах, таборах праці і відпочинку і ін. З'єднання вчення з продуктивною працею створює широкі можливості для перенесення знань, отриманих при вивченні основ наук, в область практичній діяльності, стимулює здібність до самостійного, творчого вирішення трудових завдань, формує найважливіші якості особи людини соціалістичного суспільства.

  Т. ст молоді також цілеспрямовано здійснюється в професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих учбових закладах в органічному зв'язку з опануванням спеціальності. Завдання Т. ст вирішуються у всіх формах учбової праці (лекції, лабораторні і практичні заняття і ін.) і особливо в процесі учбової практики, виробничого вчення, а також при виконанні суспільно корисної роботи в студентських будівельних загонах і ін. трудових об'єднаннях. У Т. ст працюючої молоді значну роль грають школи і бригади комуністичної праці і що отримало масовий характер наставництво — рух висококваліфікованих кадрових робітників по вченню і вихованню робочої зміни. Виховання комуністичного відношення до праці є одному з головних завдань комсомольської і ін. громадських організацій, ведучих виховну роботу з молоддю, зайнятою працею на промислових підприємствах, в установах, радгоспах і колгоспах.

  В СРСР проблеми Т. ст розробляються в науково-дослідних установах АПН(Агентство друку Новини) СРСР(Академія педагогічних наук СРСР), педагогічних науково-дослідних інститутах союзних республік, а також на кафедрах педагогіки педагогічних вузів.

  В області права і судової практики термін «Т. в.» розуміється як засіб виправлення і перевиховання засуджених шляхом залучення їх до праці у виправних установах. (Див. Виправно-трудове право .)

  Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Про виховання і освіту, М., 1957; Ленін Ст І., Про виховання і освіту, 3 видавництва, М., 1973; Калінін М. І., Про виховання і вчення, М., 1957; Крупськая Н. До., Пед. соч.(вигадування), т. 4, М., 1959; Шацкий Т. С., Ізбр. пед.(педагогічний) соч.(вигадування), М., 1958; Макаренко А. С., Соч., т. 5, М., 1958; Загальні основи педагогіки. Під ред. Ф. Ф. Корольова і В. Е. Гмурмана, М., 1967; Сухомлінський Ст А., Виховання комуністичного відношення до праці, М., 1959.

  Ст Р. Зубів.