Професійна орієнтація, система науково обгрунтованих заходів, направлених на підготовку молоді до вибору професії (з врахуванням особливостей особи і потреб народного господарства в кадрах), на надання допомоги молоді в професійному самовизначенні і працевлаштуванні.
В СРСР і ін. соціалістичних країнах П. о. — частина системи комуністичного виховання, один із засобів раціонального розподілу трудових ресурсів. П. о. сприяє всесторонньому розвитку особи, розкриттю її потенційних можливостей, інтенсифікації процесу вчення. У СРСР робота по П. о. почалася ще в 20-х рр. У системі Наркомату праці РРФСР були організовані бюро професійної консультації (у Ленінграді, Свердловську, Брянську, Києві, Ярославлі і ін.), Міжвідомчий координаційний радий з професійного підбору і професійній консультації, спеціальні лабораторії і кабінети П. о. включає ознайомлення молоді з галузями народного господарства, формами професійної підготовки, з потребами народного господарства в кадрах, можливостями працевлаштування, пропаганду найбільш потрібних народному господарству професій; формування певної професійної спрямованості, безпосередню допомогу у виборі професії, в працевлаштуванні. Найважливіший напрям П. о. — формування у молоді інтересу до рабочим спеціальностям. З П. о. тісно пов'язані професійний відбір, професійна адаптація. П. о. здійснюється з врахуванням республік, що складаються в масштабі, і областей планів прийому середніх шкіл, що вчаться, в профтехучилища, середні спеціальні і вищі учбові заклади. Провідна роль в П. о. що вчаться належить середній загальноосвітній школі, де П. о. — органічна частина учбово-виховного процесу (вивчення основ наук, політехнічна освіта, трудове вчення і виховання). П. о. старших класів, що вчаться, вчення їх первинним навикам праці по вибраній професії, ознайомлення з трудовими процесами і вмістом труда робітників на підприємствах — основні завдання міжшкільних учбово-виробничих комбінатів, які створюються ісполкомамі міських і районних Рад депутатів трудящих за участю промислових і з.-х.(сільськогосподарський) підприємств державних і кооперативних організацій і знаходяться у веденні органів народної освіти. Для учнів проводяться екскурсії на виробництво і в учбові заклади, індивідуальні і групові професійні консультації, зустрічі з представниками різних професій; здійснюється вивчення школярів шляхом спостережень, опитів, анкетування. У роботі по П. о. школі допомагають підприємства, професійно-технічні, середні спеціальні і висшие учбові заклади (дні відкритих дверей, кухля, олімпіади і ін.), спеціальні установи (створювані головним чином в системі народної освіти) профорієнтацій, комісії з працевлаштування молоді і комісії у справах неповнолітніх при виконкомах Рад депутатів трудящих, громадські організації і ін., радіомовлення, телебачення, періодичний друк. Видається література по питаннях теорії і практики П. про. керують роботою по П. о. органи народної освіти, профтехобразованія і по використанню трудових ресурсів. У республіках, краях і областях, містах і районах функціонують міжвідомчі раді з П. о.
Широкий розвиток практична і науково-дослідна робота по П. о. отримала і в ін. соціалістичних країнах. У крупних капіталістичних країнах П. о. стала одним з напрямів діяльності буржуазної держави в області економічного і соціального розподіли кадрів на користь розвитку капіталістичного виробництва, ідеологічної дії на молодь. Робота по П. о. в загальноосвітніх школах включає вивчення підлітків (застосовуються різні методи визначення професійної придатності, особливо поширені випробування за допомогою тестів ), ознайомлення учнів з професіями, ринком праці, можливостями здобуття професійної підготовки. Біржі праці і спеціальні установи профорієнтацій направляють цю роботу, здійснюють групове і індивідуальне консультування учнів. Організована підготовка кадрів по П. о. на курсах і в спеціальних учбових закладах. Загальне керівництво роботою по П. о. належить, як правило, міністерствам праці. Важливе значення надається розробці характеристик професії і їх класифікації. Регулярно випускаються довідники (словники), що містять відомості про професії, про поточних і перспективних потребах в кадрах, дорогах здобуття спеціальності.
