Оуен (Owen) Роберт (14.5.1771, Нью-таун, Уельс, — 17.11.1858, там же), англійський соціаліст-утопіст. Син ремісника. Закінчив приходську школу, потім посилено займався самоосвітою. З 1781 служив в торгівельних закладах. В кінці 80-х — початку 90-х рр. зближувався з англійським фізиком і хіміком Дж. Дальтоном, увійшов до літературно-філософського суспільства. З 1791 підприємець. У 1794—95 заснував Чорлтонськую бавовнопрядильну компанію. У 1800—29 був керівником прядильного підприємства в Нью-Ланарке (Шотландія). Важливим моментом у формуванні світогляду О. з'явився розрив з ортодоксальним християнством. Знайомство з рационалістічеськи-матеріалістічеськой філософією Освіти привело О. до виводу, що її ідеали настільки ж далекі від втілення, як і християнські. Спостерігаючи перші, переважно соціально-психологічні («псування характеру» правлячих і керованих), наслідки промислового перевороту і виходячи з соціологічних і етичних концепцій просвітницької філософії, О. прийшов до уявлення про вирішальний вплив людського характеру на індивідуальні і історичні долі. Згідно О., на чолі суспільства споконвіків стояли люди, які не розуміли законів, із строгою детермінованою керівників Всесвітом, і в своїй діяльності спотворювали ці закони. Заперечуючи принцип свободи волі, до якого він зводив всі буржуазні учення, О. затверджував, що не можна покладати на страждаючі маси відповідальність за те, що вони бідні і неосвічені, так само як і не можна ставити багатство і утворена в заслугу панівним класам. Людина є, по О., продукт середовища. Якщо порочні люди, порочне середовище, що породило їх. Ета по суті матеріалістична ідея орієнтувала на дієве перетворення довкілля. Але О., механістічеськи-матеріалістічеськоє світогляд якого був непослідовним і поєднувався з дєїзмом і пантеїзмом, розумів цю ідею перетворення суспільства як внеісторічеськую істину. О. вважав, що почало якісно новому стану світу — всечеловечеськой гармонії може належати лише належним вихованням людей. Аж до середини 1820-х рр. О. не зв'язував перетворення суспільства з усуненням приватної власності. Програму цього періоду своєї діяльності, який може бути умовно названий буржуазно-філантропічним, О. виклав в роботі «Новий погляд на суспільство, або Досліди про формування характеру» (1812—13). В умовах сприятливої економічної кон'юнктури кінця 18 — почала 19 вв.(століття) О. шляхом «перевиховання» і поліпшення положення робітників намагався створити в Нью-Ланарке так звану ідеальну промислову общину, що гарантує, за його переконанням, як благополуччя трудящих і високу продуктивність, так і високі прибутки.
Проте в умовах економічної кризи 1815—16 і гострих соціальних конфліктів розширення капіталовкладень в цілях поліпшення положення і освіти робітників натрапило на рішучий опір компаньйонів О. (квакер В. Аллен, філософ І. Бентам і ін.). Розроблені О. проект закону про скорочення робочого дня до 10 годин і «План національного виховання і освіти під керівництвом держави і спостереженням народу» зустріли протидію буржуазних кругів і духівництва. О. зробив вивід, що робітники в Нью-Ланарке, як і на інших капіталістичних підприємствах, «залишаються рабами». Зосередивши увагу на корінних економічних і соціальних проблемах, О. приходить до переконання, що «чарівна сила машин», обернена при «існуючій системі» проти трудящих, здатна забезпечити достаток матеріальних благ, що робить приватну власність і накопичення безглуздими. Спираючись на деякі реальні досягнення своєї діяльності в Нью-Ланарке (успішне подолання явищ злочинності, пияцтва, націоналізму і релігійної ворожнечі, здійснення елементів самоврядності, свідомої трудової дисципліни, змагання, кооперації, соціального планерування, а також з'єднання вчення з продуктивною працею, фізичним і естетичним вихованням), О. в березні 1817 висунув «план» розселення безробітних в «селищах спільності і співпраці», що не знають приватної власності, класів, експлуатації, протиріч між розумовим і фізичною працею, протилежності між містом і селом і ін. антагонізмов. Цей крок знаменував поворотний пункт в житті О.— перехід на позиції утопічного соціалізму . У 20-і рр. О. створив дослідні комуністичні колонії: Нову гармонію в США, Орбістон, Гармонії-хол у Великобританії і ін., заснував ряд просвітницьких установ, журналів. Покинувши до 1829 Нью-Ланарк, О. цілком присвятив себе пропагандистській діяльності. На основі первинного «плану» він приступив до розробки утопічної комуністичної системи перевлаштування життя всього людства, яке було якнайповніше викладена в «Книзі нового етичного світу» (опублікована в 1836—44). Згідно з цією системою, фундирувані на добровільних засадах «селища спільності» утворюють федерацію, здатну, на думку О. продемонструвати свою економічну і етичну перевагу, обумовлену всемірним розвитком нових («наукових») продуктивних сил (у тому числі хімії), а також вихованням нової, гармонійно розвиненої людини і встановленням нових суспільних стосунків. За ініціативою О. в 30-і рр. були створені організації «Базари справедливого обміну» (1832—34) і «Великий національний союз професій» (1833—34), які він сподівався перетворити на засіб здійснення своїх проектів перетворення суспільства. Як відзначало Ст І. Ленін, О. не враховував «... такого основного питання, як питання про класову боротьбу, про завоювання політичної влади робочим класом, про скидання панування класу експлуататорів» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 45, с. 375). Тим самим О., як і інші соціалісти-утопісти, не зміг «... ні роз'яснити суть найманого рабства при капіталізмі, ні відкрити закони його розвитку, ні знайти ту суспільну силу, яка здатна стати творцем нового суспільства» (там же, т. 23, с. 46). Виникнувши на ранній стадії боротьби між пролетаріатом і буржуазією, соціалістичне учення О. і його последователей-оуеністов (Дж. Грей, Т. Годськин, В. Томпсон, Дж. Голи; соціалістами їх сталі називати з середини 1820-х рр.) зіграло значну роль в освіті англійського робочого класу, дало певний поштовх розвитку профспілкового і кооперативного руху у Великобританії. Із зміною історичної ситуації, зростанням класової самосвідомості пролетаріату оуенізм звироднів в секту, що намагалася відвернути робітників від класової боротьби. Сам же О. в кінці життя, особливо після поразки революцій 1848—49, в обстановці політичної реакції в Європі, замкнувшись в месіанських ілюзіях, приходить до містицизму і спіритизму.
Проте історичні заслуги О. незаперечні. Він був єдиним з великих соціалістів-утопістів, який намагався здійснити свої соціалістичні ідеали за участю самих робітників. О. розрізнив в продуктивних силах, що розвивалися при капіталізмі, передумови вищої організації суспільства, пов'язаної зі встановленням суспільної власності на засоби виробництва. Тому мріяння О. про якісно новий стан людства частково передбачили ідеї наукового комунізму. Ф. Енгельс вважав О. «родоначальником англійського соціалізму...» (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 видавництва, т. 2, с. 459). Оцінюючи значення діяльності О. для англійського робочого руху перших десятиліть 19 ст, Енгельс писав: «Всі суспільні рухи, які відбувалися в Англії на користь робочого класу, і всі їх дійсні досягнення пов'язані з ім'ям Оуена» (там же, т. 20, с. 274). Ідеї О. зробили також вплив на формування соціалістичної думки і за межами Великобританії. У Росії ім'я О. було відоме вже в середині 2-го десятиліття 19 ст Певний вплив його ідей випробували петрашевци, а також А. І. Герцен, Н. А. Добролюбов і інші революціонери-демократи.
Соч.: The life of R. Owen written by himself, v. 1, pt 1—2, L., 1857—58; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. соч.(вигадування), т. 1—2, М. — Л., 1950.
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 2—4, 18—19, 23—24 (див. Указат. імен); Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 2, 4, 6, 29, 45 (див. Указат. імен); Плеханов Р. Ст, Утопічний соціалізм XIX ст, Ізбр. філософські проїзв.(твір), т. 3, М., 1957; Волгин Ст П., Історія соціалістичних ідей, т. 2, ст 1, М.— Л., 1931; Анекштейн А. [Арк. А-н], Р. Оуен, М., 1937; Кан С. Би., Історія соціалістичних ідей, 2 видавництва, М., 1967; Неманов І. Н., До питання про характер Нью-Ленаркського експерименту Р. Оуена, в кн.; Соціально-економічний розвиток Росії і зарубіжних країн, Смоленськ, 1972; Лібкнехт Ст, Р. Оуен, пер.(переведення) з йому.(німецький), М.— П., 1923; Колл Д. Р., Р. Оуен, пер.(переведення) з англ.(англійський), М.— Л., 1931; Podmore F., R. Owen, v. 1—2, L., [1923]; Morton A. L., The life and ideas of R. Owen, L., 1962; Harrison J. F. C., R. Owen and the Owenites in Britain and America, L., 1969 (літ.).
