Кампанелла Томмазо
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кампанелла Томмазо

Кампанелла (Campanella) Томмазо (5.9.1568, Стіло, Італія, — 21.5.1639, Париж), італійський філософ, поет, політичний діяч; творець комуністичної утопії. Син чоботаря; з 1582 чернець-домініканець. У 1591 виступив з книгою «Філософія, доведена відчуттями» в захист натурфілософії Б. Телезіо проти схоластичного арістотелізма. Неодноразово піддавався церковному суду по звинуваченню в єресі. У 1598—99 очолив в Калабрії змову проти іспанського владицтва, був схоплений і засуджений до довічного висновку. За час майже 27-річного перебування в неаполітанських в'язницях створив десятки вигадувань по філософії, політиці, астрономії, медицині, частково опублікованих в Германії і таких, що поширювалися в списках. У 1626 завдяки заступництву папи Урбана VIII, що зацікавився астрологічними пізнаннями До., був переданий в розпорядження римській інквізиції, в травні 1629 звільнений і виправданий. У 1634 До. біг до Франції, де йому, при заступництві кардинала Рішельє, удалося опублікувати частину своїх вигадувань.

загрузка...

  У філософії До. відстоював необхідність дослідного пізнання і розвивав вчення про «подвійне» одкровення (Природи і Писання). Виступивши в захист Р. Галілея, До. не прийняв вчення про нескінченність Всесвіту, допускаючи, проте існування безлічі світів.

  Комуністична утопія До. є програмою загального соціального перетворення на основі спільності майна («Місто Сонця», твір, побудований у формі розповіді мореплавця, 1602, опубліковане 1623, русявий.(російський) пер.(переведення) 1906) в рамках усесвітньої теократичної монархії («Монархія Месії»). У ідеальній комуністичній общині в До. скасовані власність і сім'я, діти виховуються державою; праця є почесною і рівно обов'язковим для всіх, робочий день скорочений до 4 годин завдяки високій продуктивності і полегшенню праці машинами; величезна увага приділяється розвитку науки («магічному знанню»), освіті і трудовому вихованню. Керівництво комуністичною общиною знаходиться в руках вчено-жрецької касти. Здійснення своєї програми До., після провалу Калабрійського змови, покладав на європейських государів (іспанського, потім французького короля) і римського папу, прагнучи досягти духовної єдності людства в рамках реформованого відповідно до його ідеалів католицизму.

  Натурфілософія До. з'явилася одній з передумов нового природознавства; комуністична утопія До. робить його одним з ранніх попередників наукового соціалізму.

  Поезія До. (канцони, мадригали, сонети) з великою виразністю затверджує віру в людський розум розкриває протиріччя між нещасною долею особи і досконалістю Всесвіту, а також трагедію людини, що запалила світоча знання в «мороці».

  Соч.: Poesie filosofiche, Lugano, 1834; Tutte ie opere, v. 1, Mil.— Verona, 1954; Lettere, Bari, 1927; Opuscoli inediti, Firenze, 1951; Cosmologia, Roma, 1964; I sacri segni, v. 1—6, Roma, 1965—68; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Антологія світової філософії, т. 2, М., 1970, с. 180-92.

  Літ.: Рутенбург Ст І., Кампанелла, Л., 1956; Штеклі А. Е., Кампанелла, М., 1966; Горфункель А. Х., Томмазо Кампанелла, М., 1969 (є бібл.); Де Санктіс Ф., Історія італійської літератури, т. 2, пер.(переведення) з італ.(італійський), М., 1964; Storia della letteratura italiana, v. 5. II seicento, Mil., 1967; Bonansea B. M., T. Campanella, Wash., 1969; Badaloni N., Tommaso Campanella, Mil., 1965; Corsano A., Tommaso Campanella, Bari, 1961; Firpo L., Bibliografia degli scritti di Tommaso Campanella, Torino, 1940; його ж, Richerche Campanelliane, Firenze, 1947.

  А. Х. Горфункель.

Т. Кампанелла.