Статистичні розрахунки, числення на основі наявних статистичних даних нових показників, що розширюють і збагачують можливості аналізу і пізнання соціально-економічних явищ і процесів. С. р. можна підрозділити на 2 групи: розрахунки окремих показників і комплексні розрахунки систем показників. До першої групи відносяться: розрахунки відносних показників (наприклад, показників виконання плану, структури сукупності, співвідношення окремих її частин, динаміки, порівняння і інтенсивності розвитку); розрахунки середніх величин (наприклад, середньої заробітної плати, середнього вироблення на того, що одного працює, середній врожайності і т.п.); числення отдельних статистичних характеристик (наприклад, середньої помилки вибірки, дисперсії, варіаційних коефіцієнтів ), розрахунки статистичних індексів ; розрахунки бракуючих показників на основі балансових рівнянь, інтерполяції в рядах динаміки ; розрахунки звідних показників в соціально-економічній статистиці (наприклад, сукупного суспільного продукту, національного доходу і ін.). Другу групу складають комплексні С. р., відтворюючі який-небудь процес або стан соціально-економічного явища. У них застосовуються методи статистичних угрупувань, побудова індексних систем, теорія кореляції і ін. статистичні прийоми аналізу. Неперевершені приклади глибоко наукових С. р. містяться в працях Ст І. Леніна. У роботі «Розвиток капіталізму в Росії» на основі масового статистичного матеріалу, зібраного земською статистикою і науково обробленого Леніном за допомогою методу угрупувань, доведений розвиток капіталізму в Росії: у післяреформеному російському селі відбувався процес класової диференціації, виділялися 3 різних соціально-економічних типа селянських господарств: пролетарське і напівпролетарське, що живуть головним чином або наполовину продажем робочої сили; середняцькі, джерело існування яких — власне дрібне господарство, і заможні, експлуатуючі найманих робітників. По розрахунках Ст І. Леніна, питома вага цих типів селянських господарств в кінці 19 ст в Росії складав відповідно 50, 30 і 20%. У цій же роботі даний класичний приклад С. р. соціальної структури населення Росії по матеріалах перепису населення в 1897 з використанням даних перепису населення 1890 в Петербурзі і матеріалів земської статистики. В. І. Ленін встановив, що чисельність пролетаріату в Росії в 1897 складала «... не менш 22-х мільйонів» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 3, с. 505 прим.(примітка)). У соціалістичному господарстві С. р. знаходять вживання в балансових роботах (див. Балансовий метод в планеруванні, Балансовий метод в статистиці ), перш за все в розрахунках, пов'язаних з побудовою балансу народного господарства СРСР, балансу основних фондів, фінансового балансу, балансу трудових ресурсів, балансу міжгалузевого виробництва і розподіли суспільного продукту; при зіставленні показників між країнами в міжнародних порівняннях; при численні різних звідних показників і коефіцієнтів і т.д. Велику групу складають С. р. по прогнозуванню чисельності населення і ін. показників соціально-економічної статистики на тривалий період часу. Слід назвати також розрахунки по поширенню на генеральну сукупність результатів вибіркового спостереження і оцінки їх достовірності, Прикладом С. р. може служити математична обробка даних міжгалузевого балансу народного господарства. Для виробництва комплексних С. р. застосовуються економіко-математичні методи і електронно-обчислювальні машини.
Літ.: Ейдельман М-коду Р Міжгалузевий баланс суспільного продукту, М-код.,1966: Курс економічної статистики, під ред. А. І. Петрова, 4 видавництва, М., 1967; Курс демографії, під ред. А. Я. Боярського, М., 1967; Ряузов Н. Н., Загальна теорія статистики, 2. видавництво, м., 1971.
