Баланс міжгалузевої
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Баланс міжгалузевої

Баланс міжгалузевий виробництва і розподіли суспільного продукту, метод економічного аналізу і планерування пропорцій процесу розширеного відтворення в галузевому розрізі. Теоретіч. основою балансу є марксистсько-ленінська теорія розширеного відтворення. Б. м. є подальшим розвитком балансу народного господарства СРСР . При розробці і аналізі Б. м. широко використовуються математичний апарат і сучасна електронно-обчислювальна техніка. Міжгалузеві моделі розвитку економіки — важлива ланка у вдосконаленні системи планерування народного господарства.

загрузка...

  Ідея і принципові методологічні положення Б. м. зародилися в СРСР в 20-х рр. Баланс народного господарства СРСР за 1923/24 господарський рік містив в собі основні принципи побудови Б. м.

  В подальшому ці принципи отримали в СРСР широкий розвиток в 2-ій половині 50-х рр. у зв'язку з вживанням електронно-обчислювальної техніки. Б. м. складаються майже у всіх соціалістичних країнах.

  В капіталістичних країнах метод аналізу міжгалузевих зв'язків за допомогою таблиць шахового типа і із залученням апарату лінійної алгебри був застосований в 30-х рр. американським економістом В. Леонтьевим для вивчення структури американської економіки. Цей метод отримав за кордоном назву «витрати — випуск» (input — output).

  Принципова схема таблиці Б. м., розробленого в СРСР, може бути представлена в наступному вигляді (см. схему):

(Б)

 

 

Отраслі-
споживачі

Отраслі-
виробники

Сукупний суспільний продукт

Проміжний продукт

Кінцевий продукт

 

Всього

1

2

.

j

.

n

Відшкодування вибуття і капітальний ремонт основних фондів

Національний дохід

Експорт (+)

Імпорт (-)

Разом

Металургія

Електро-
енергетика

.

.

.

.

.

.

Фонд вжитку

Фонд накопичення

Вартість сукупного суспільного продукту

Поточні матеріальні витрати

1

2

.

i

.

n

Металургія

а 11 X 1

а 12 X 2

.

а 1 j X j

.

а 1 n X n

Y 1

X 1

Електроенергетика

а 21 X 1

а 22 X 2

.

а 2 j X j

.

а 2 n X n

Y 2

X 2

.........

.

.

.

.

.

.

.

.

a i 1 X 1

a i 2 X 2

.

a ij X j

.

a in X n

Y i

X i

.........

.

I квадрант

.

.

II квадрант

.

.

a n 1 X 1

a n 2 X 2

.

a nj X j

.

a nn X n

Y n

X n

Вартість кінцевого продукту

Амортизація

Доходи трудящих

Чистий дохід підприємств

Централізований чистий дохід держави

Разом

з D 1

v 1

m 1

m 1

з D 2

.

з D j

.

з D n

v 2

.

v j

.

v n

III квадрант

 

 

IV квадрант

m 2

.

m j

.

m n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(А)

                                                                                                Всього ....

X 1

X 2

.

X j

.

X n

å X i

 

Таблиця міжгалузевих зв'язків, побудована за такою схемою, відображає структуру витрат на виробництво кожного продукту і структуру його розподілу в народному господарстві. Цифри по вертикалі (напрям лінії А ) характеризують склад продукції кожної галузі за вартістю. Тут відбиваються як матеріальні ресурси, отримані від інших галузей, так і витрати живої праці у формі зарплати і додаткового продукту, а також амортизаційні відрахування. По горизонталі (напрям лінії Би ) приведені дані про те, на яку суму або яку кількість продукції передано з даної галузі в інші галузі народного господарства на виробничі потреби (проміжний продукт), а також кінцевий вжиток продукції на цілі особистого і суспільного вжитку і накопичення, відшкодування і капітальний ремонт основних фондів і експортно-імпортне сальдо (розподіл продукції і вартості).

  По економічному вмісту і характеру інформації можна виділити 2 основних різновиду балансів: вартісний і натурально-продуктовий; кожен з них, у свою чергу, може бути звітним або плановим. Звітні Б. м. розроблені ЦСУ СССР за 1959 і 1966. Поряд з балансами, що охоплюють всі галузі народного господарства СРСР, розробляються регіональні моделі по окремих союзних республіках і економічних районах. Вартісні Б. м. характеризують процес відтворення в грошовому вираженні. Баланси цього типа охоплюють все 4 квадранти принципової схеми. По своїй структурі вартісні Б. м. можуть бути укрупненими або детальними. Б. м. в натуральному вираженні розробляються по конкретних видах продукції (по видах прокату, найважливішим хим.(хімічний) продуктам, осн. різновидам машин і т.д.).

  Кількісний взаємозв'язок між галузями господарства математично в елементарному вигляді може бути представлена формулою:

X ij = a ij X j ,

  де а. ij кількість продукції однієї галузі 1, необхідне для виробництва одиниці продукції іншої галузі j (наприклад, кількість умовного палива на вироблення тепловими електростанціями 1 квт-ч електріч. енергії); X j об'єм продукції, який має бути вироблений споживаючою галуззю j (наприклад, кількість електричної енергії в квт-ч, яке має бути вироблене всіма тепловими електростанціями); X ij показує весь потік галузі i в галузь j. Витрати продукції однієї галузі на виробництво одиниці продукції іншої галузі називається коефіцієнтом прямих витрат.

  Модель статичного Б. м. може бути представлена слід.(наступний) системою лінійних рівнянь:

X 1 = a 11 X 1 + a 12 X 2 +... +a 1n X n + Y 1

X 2 = a 21 X 1 + a 22 X 2 +... a 2n X n + Y 2

..............................................................

X n = a 21 X 1 + a n2 X 2 +... a nn X n + Y n ,

  де Y характеризує розмір кінцевого вжитку даної галузі народного господарства.

  Для аналізу міжгалузевих зв'язків, ефективності структурних зрушень в матеріальному виробництві і здійснення планових розрахунків за системою міжгалузевого балансу обчислюються також коефіцієнт повних витрат, що характеризують витрати якого-небудь продукту на виробництво одиниці іншого продукту по всьому ланцюгу взаємозв'язаних галузей. Так, наприклад, повні витрати електроенергії на виробництво 1 т алюмінію складаються не лише з витрати електроенергії безпосередньо на електроліз і на виробництво глинозему, кріоліту, але також з витрати електроенергії на виробництво матеріалів, що поступають з інших галузей промисловості, зокрема хімікатів, палива і т.п. Коефіцієнт повних витрат знаходяться вирішенням вказаної вище системи рівнянь алгебри. Розрахунок коефіцієнт повних витрат пов'язаний з величезною обчислювальною роботою. Тому проведення таких розрахунків практично стало можливе лише при використанні електронно-обчислювальної техніки.

  Розробка планових Би. м. може здійснюватися також на основі динамічних моделей. Динамічна модель є системою лінійних рівнянь, що забезпечують взаємну ув'язку показників виробництва, об'єму капітальних вкладень і трудових ресурсів.

  Дослідження міжгалузевих зв'язків за допомогою балансових таблиць відкрили можливості глибшого вивчення процесів соціалістичного відтворення. На основі Б. м. можна глибше вивчати основні закономірності соціалістичного господарства, співвідношення розвитку суспільного продукту і національного доходу, I і II підрозділів суспільного виробництва, взаємозв'язку виробленого і використаного національного доходу, взаємозв'язку між промисловістю, сільське господарством, будівництвом, галузями сфери звернення. Метод Би. м. використовується при дослідженні методологічних проблем ціноутворення і в практиці того, що передивляється оптових цін. На основі Б. м. виробляються розрахунки структури і рівня цін при різних концепціях ціноутворення.

  Коефіцієнти повних витрат визначені на основі Б. м., знаходять все більше вживання для вирішення проблем раціонального міжнародного розподілу праці, розрахунків ефективності зовнішньої торгівлі, а також для міжнародних зіставлень рівня економічного розвитку країн.

  Літ.: Методи планерування міжгалузевих пропорцій. Під ред. А. Н. Ефімова і Л. Я. Беррі, М., 1965; Наукова нарада по проблемах міжгалузевого балансу. Матеріали, ст 1—52, М., 1963; Немчинов Ст, Деякі теоретичні питання міжгалузевого і міжрайонного балансу виробництва і розподілу продукції, «Планове господарство», 1960 №5; Ейдельман М. Р., Міжгалузевий баланс суспільного продукту (Теорія і практика його складання), М., 1966; Народне господарство СРСР за 1961 рік. Статистичний щорічник, М., 1962; то ж за 1967 рік, М., 1968; Міжгалузевий баланс і планерування в країнах — членах СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги), М., 1969.

  А. Н. Ефімов.