Звернення (у економіці)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Звернення (у економіці)

Звернення в економіці, характерна для товарного господарства форма обміну продуктів праці і інших об'єктів власності за допомогою купівлі-продажу. О. відрізняється від непосредств. обміну товарів ( Т—Т ) тим, що здійснюється за посередництва грошей ( Т Д—Т ). Така форма обміну виникла разом з товарним виробництвом . При капіталізмі товарного О. набуває загальний характер, т.к. товаром стає робоча сила . О. при капіталізмі можна виразити формулою: Д—Т—Д'' (купівля ради продажу з прибутком), де метою і рушійним мотивом його є збільшення вартості, здобуття прибули, обмін же споживних вартостей є лише умова витягання прибули; визначає є О. капіталу. Загальна формула О. капіталу виражає природу і мету капіталістичного виробництва, але вона не розкриває джерела освіти прибули (див. Кругообіг капіталу ). Відособлення функціональних форм промислового капіталу в самостійні види породжує специфічні форми О. їх, наприклад торгівельного, позикового і ін. Всі форми О. капіталу ускладнюють протиріччя капіталізму і в той же час фетишизують капіталістичні виробничого відношення. Товар робоча сила звертається за законами товарного виробництва і О. Однако вартість робочої сили, пропозиція і попит на неї регулюються специфічними законами капіталізму (законом додатковій вартості, загальним законом капіталістичного накопичення і т.д.). Тому О. товару робоча сила підпорядковано О. капіталу. Визначальним моментом для класу капіталістів стає реалізація додаткової вартості. При капіталізмі О. товарів підпорядковано дії стихійних економічних законів, воно відбувається в умовах анархії виробництва і конкуренція . Реалізація товарів на ринку через властиві капіталізму антагоністичні протиріччя, що виявляються в економічних кризах, натрапляє на великі труднощі (див. Реалізація продукції ). Капіталістичне О. охоплює і О. різних нетрудових доходів. Відділення капіталу-власності від капіталу-функції створює загальну основу О. доходів ( фіктивного капіталу, земельної ренти і т.п.). Будучи ланкою, що є посередником, між капіталістичним виробництвом і розподілом, з одного боку, і вжитком — з іншою, капіталістичне О. надає зворотна дія на них, ускладнюючи і загострюючи протиріччя капіталістичного відтворення .

загрузка...

  При соціалізмі збереження товару і грошей означає що залишається і властива ним форма руху, — товарне О. Характер його визначається соціалістичною власністю на засоби виробництва і основним економічним законом соціалізму . Реалізація товарів у сфері О. є також необхідним моментом соціалістичного відтворення, але вона не є основною проблемою суспільного відтворення, т.к. товарноє О. обслуговує процес планомірного суспільного виробництва і вжитку. О. при соціалізмі виражає соціалістичні виробничі стосунки і має свої особливості. У соціалістичному суспільстві сфера товарного О. охоплює О. як засобів виробництва, так і предметів вжитку, але в порівнянні з капіталізмом вона обмежена: земля, заводи, фабрики, споруди не є об'єктами купівлі і продажу, робоча сила перестала бути товаром. О. засобів виробництва опосередковує планомірний розподіл засобів виробництва між соціалістичними підприємствами. В процесі О. предметів вжитку трудящі соціалістичного суспільства реалізують своє право на здобуття певної долі в суспільств. продукті. Товарне О. предметів вжитку забезпечує зв'язок між виробництвом і особистим вжитком. Відповідно до характеру і структури виробництва товарів, що планомірно розвивається, при соціалізмі товарне О. має наступні форми: матеріально-технічне постачання державних підприємств, закупівлі з.-х.(сільськогосподарський) продуктів, державне матеріально-технічне постачання колгоспів шляхом продажу ним засобів виробництва, зовнішня торгівля, торгівля предметами народного вжитку. Товарне О. при соціалізмі підпорядковане плановому керівництву в масштабі всього суспільства, соціалістична держава направляє його розвиток, виходячи із завдань комуністичного будівництва. Скорочення часу О. має велике народно-господарське значення, т.к. вліяєт на прискорення звороту основних і оборотних фондів, підвищує економічну ефективність соціалістичного виробництва .

  Літ.: Маркс До., До критики політичної економії, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 13; його ж, Капітал, т. 1—3, там же, т. 23—25, ч. 1, 2; Енгельс Ф., Походження сім'ї, приватної власності і держави, там же, т. 21; Ленін Ст І., Імперіалізм, як вища стадія капіталізму, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 27; його ж, Загрожуюча катастрофа і як з нею боротися, там же, т. 34; його ж, Про продовольчий податок, там же т. 43; його ж, Про значення золота тепер і після повної перемоги соціалізму, там же, т. 44; його ж, Про кооперацію, там же, т. 45; Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971.

  Би. М. Мочалов.