Звернення стягнення на майно , по радянському праву один із способів примусового виконання судових рішень, що стосуються майнової відповідальності. Здійснюється лише на підставі виконавчих документів . Стягнення може бути обернене як на особисте майно громадянина, так і на його долю в загальною власності, в спільній власності подружжя, в майні колгоспного двору або одноосібного селянського господарства. В першу чергу стягнення звертається на ту долю місячної заробітної плати або іншого заробітку, пенсії або стипендії (зазвичай в межах до 50%), на яку згідно із законом воно може бути обернене, а при недостатності цих засобів — на інше майно. Закон встановлює види майна, на які стягнення не звертається (продукти харчування, предмети домашньої обстановки, одяг і т.п.). Стягнення по боргах організацій звертається в першу чергу на їх грошові кошти в кредитних установах, а якщо цих засобів недостатньо для погашення заборгованості, — на ін. майно організації (за винятком майна, віднесеного до основних засобів, посівних і фуражних фондів, оборотних фондів в межах, необхідних для нормальної діяльності організації, а також іншого майна, на яке згідно із законом не може бути обернене стягнення). По боргах організацій, що перебувають на державному бюджеті, стягнення може бути обернене лише на відпущених ним по кошторису грошові кошти.
