Колгоспний двір
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Колгоспний двір

Колгоспний двір, в СРСР родинно-трудове об'єднання осіб, все або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці (Конституція СРСР 1936, ст. 7).

  Згідно із Зразковим статутом колгоспу 1969, сім'я колгоспника (До. д.) отримує в користування присадибну ділянку землі під город, сад і інші потреби в розмірі до 0,50 га (включаючи землю, зайняту спорудами), а на поливних землях — до 0,20 га. Розмір присадибної ділянки в межах встановлених норм визначається Статутом даного колгоспу; ділянки, виділені відповідно до раніше діючого Статуту сільськогосподарської артілі 1935, можуть зберігатися в існуючих розмірах (див. Присадибна ділянка ) . Відповідно до Зразкового статуту сім'я колгоспника (До. д.) може мати в особистій власності 1 корову з приплодом до 1 р. і 1 голова молодняка великої рогатої худоби до 2-річного віку, 1 свиноматку з приплодом до 3-місячного віку або 2 свині на відгодівлі, до 10 овець і кіз разом, пчелосемьі, птицю і кроликів. Колгосп надає До. д. випаси для худоби, виділяє або продає колгоспникам корму для його вміст, у встановленому в колгоспі порядку надає допомогу колгоспникам в будівництві і ремонті житлових будинків, надає членам колгоспу безкоштовно і в невідкладному порядку транспорт для доставки хворих до лікувальних установ і т.п. Таким чином, стосунки, що складаються між колгоспом і К. д. у зв'язку з веденням ним допоміжного присадибного господарства, витікають з членства в колгоспі і реалізують в правовій формі надання колгоспникам ряду пільг і переваг в порівнянні з нечленамі колгоспів.

  Майно До. д., згідно ГК(Цивільний кодекс) РРФСР (ст. 120) і ГК(Цивільний кодекс) інших союзних республік, належить всім його членам на праві спільної власності. Це означає, що володіння, користування і розпорядження цим майном здійснюється з відома всіх членів До. д. Спори з приводу володіння, користування або розпорядження майном До. д. вирішуються народним судом по позову будь-якого члена двору, що досяг 16 років. При виході одного з членів До. д. з його складу виробляється виділ, тобто визначається доля що виходить без утворення нового До. д. Розмір долі встановлюється на основі принципу рівності долий всіх членів До. д., включаючи тих, що не досягли повноліття і непрацездатних. При виділі (особливо в разі виходу декількох членів До. д.) визначення долі кожного в натурі виробляється з таким розрахунком, щоб не позбавити двір необхідних ведення його господарства споруд, худоби і сільськогосподарського інвентаря. В разі неможливості виділити що належить членові двору долю майна в натурі її вартість виплачується грошима. Право вимагати виділу майна при виході із складу двору мають члени двору, що досягли 16 років. При розділі До. д. його майно ділиться між знов утворюваними дворами відповідно до доль їх членів і з врахуванням господарських потреб кожного двору. Право вимагати розділу. д. мають лише повнолітні члени До. д., що є членами даного колгоспу. Доля члена До. д. встановлюється також при зверненні стягнення на його майно по суду.

  Відповідно до Закону про сільськогосподарський податок («Відомості Верховної Ради СРСР», 1953 № 7) з До. д. як з особливого суб'єкта права стягується податок по твердих ставках: з кожної сотої частини 1 га землі, що знаходиться в користуванні двору, незалежно від розміру доходів. До. д. притягується також до самооподаткування і до обов'язкового страхування майна двору.

  М. І. Козир.