Виконавчі документи, документи, на підставі яких здійснюється примусового виконання постанов судових і арбітражних органів, а також актів ін. органів, вказаних в законі. По радянському праву І. д. є: виконавчі листи ;виконавчі написи ; накази органів арбітражу видавані на підставі вирішень арбітражу і вирішень третейських судів по спорах між державними установами, підприємствами, кооперативами і громадськими організаціями; вирішення Морській арбітражній комісії, що вступили в законну силу; не сплачені в строк платіжні вимоги, що акцептуються платником; посвідчення, видавані ФЗМК по трудових спорах на підставі вирішень комісій з трудовим спорам або постанов ФЗМК, і посвідчення ФЗМК по спорах про відшкодування шкоди; постанови, що видаються комісіями у справах неповнолітніх, про грошові стягнення; постанови, що видаються адміністративними органами, про виробництво стягнень з громадян в безперечному порядку; вирішення виконкомів місцевих Рад про стягнення збитку за потрави посівів і пошкодження насаджень про примусовий продаж другого будинку, що належить громадянинові на праві особистої власності.
І. д. пред'являються до примусового виконання протягом 3 років з моменту вступу до законної сили рішення у справі, в якому хоч би однією стороною є громадянин; 1 року — по всіх останніх справах, якщо законодавством не встановлені інші терміни. Термін давності, як правило, уривається пред'явленням І. д. до виконання. Стягувачам що пропустив термін для пред'явлення виконавського листа або виконавчого напису до виконання по причинах, визнаним судом шанобливими, пропущений термін може бути відновлений, якщо інше не встановлене законом.
