Реалізація продукції, вступ виготовленої продукції в народно-господарський зворот з оплатою її за існуючими цінами. Реалізованою вважається продукція, відпущена за межі промислового підприємства і сплачена споживачем, збутовою або торгуючою організацією. Факт Р. п. свідчить про те, що вироблена продукція необхідна народному господарству для задоволення певних суспільних потреб. Об'єм Р. п. визначає міра участі підприємств і галузей народного господарства в процесі соціалістичного розширеного відтворення . Р. п. є найважливішим економічним показником, що характеризує господарсько-фінансову діяльність промислових підприємств, виробничих об'єднань, міністерств і відомств.
Р. п. по основній номенклатурі затверджується виробничим підприємствам вищестоящою організацією в натуральному і вартісному вираженні, включаючи показники якості (див. Якість продукції ). Кількісні завдання по Р. п. встановлюються на основі тих, що розробляються плановими органами і міністерствами відповідних матеріальних балансів . Для оцінки якості продукції, що реалізовується визначаються: об'єм і питома вага продукції, якість якої знаходиться на рівні кращих вітчизняних і зарубіжних виробів відповідного вигляду; об'єм і питома вага виробів, атестованих Державним знаком якості ; показники сортності і ін.
В плановий об'єм Р. п. включається вартість призначених до постачання споживачам і підлягаючих оплаті в планованому періоді готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва, а також робіт промислового характеру, включаючи капітальний ремонт свого устаткування і транспортних засобів, реалізацію продукції своєму капітальному будівництву і непромисловим господарствам, що знаходяться на балансі підприємства. При визначенні планового об'єму Р. п. враховується також зміна залишків: нереалізованій продукції на початок і кінець планованого періоду; готових виробів на складі; товарів відвантажених, але не сплачених, і т.д. У об'єм Р. п. не включається виручка від непромислової діяльності підприємства (будівництва, житлово-комунального господарства, підсобних з.-х.(сільськогосподарський) підприємств).
Об'єм Р. п. розраховується, як правило, по заводському методу, тобто у вартість планованих до реалізації готових виробів і напівфабрикатів не включається та їх частина, яка поступає у внутрізаводський зворот і використовується на власні потреби підприємства. Для визначення об'єму Р. п. у виробничих об'єднаннях, комбінатах і фірмах, що складаються з декількох заводів і фабрик, що не мають самостійного балансу, з сукупного об'єму Р. п. всіх підприємств, що входять в дане об'єднання, виключається внутрізаводський зворот. Загальний об'єм Р. п. по галузі визначається як сума об'ємів реалізованої продукції всіх вхідних в її склад підприємств.
Плановий об'єм Р. п. визначається в оптових цінах підприємств, прийнятих в плані (без податку із звороту ), з врахуванням встановлених в прейскурантах доплат і знижок, а в деяких випадках — за незмінними цінами, вживаними для числення об'єму товарній продукції .
Фактичний об'єм Р. п. визначається: а) у цінах, що фактично діють в звітному періоді (для визначення розмірів фактичного прибутку від реалізації); б) у оптових цінах підприємств, прийнятих в плані (для оцінки виконання плану і темпів зростання виробництва в порівнянних цінах і для визначення розмірів фондів економічного стимулювання відповідно до рівня виконання плану).
В народно-господарській практиці продукція вважається реалізованої після вступу оплати за неї від покупця або замовника на розрахунковий рахунок або на спецпозиковий рахунок підприємства-постачальника. При розрахунках шляхом заліку взаємних вимог продукція вважається реалізованою після віддзеркалення результатів заліку на рахівницях підприємства-постачальника. Продукція, відпущена своєму капітальному будівництву, враховується на рахунку реалізації у міру оплати її банком з відповідних рахунків фінансування капітальних вкладень. Останні роботи промислового характеру включаються в об'єм Р. п. з дня віддзеркалення підприємством вартості цих робіт на рахунку реалізації.
Основні напрями збільшення об'єму Р. п.: випуск продукції вищої якості, що має підвищений попит у споживачів; збільшення кількості продукції, що випускається; поліпшення роботи постачальницько-збутових і фінансових служб підприємств; вдосконалення кредитних і розрахункових стосунків; економічно обгрунтована політика цін (див. в статтях Ціна і Ціноутворення ).
Об'єм Р. п. як найважливіший економічний показник встановлюється підприємствам відповідно до рішень Вересневого (1965) пленуму ЦК КПРС. Показник Р. п. істотно відрізняється від що раніше затверджувався підприємствам показника валової продукції (див. Валова продукція промислового підприємства ). Він дозволяє ефективніше використовувати товарно-грошові стосунки при обгрунтуванні планів промислових підприємств, темпів і пропорцій розвитку галузей, сприяє підвищенню якості виробів, спонукає планові органи, господарські організації і підприємства займатися вивченням народно-господарських потреб і попиту населення. Виконання і перевиконання підприємством державного плану по Р. п. безпосередньо впливає на рентабельність і величину відрахувань від прибутку до фондів економічного стимулювання підприємства.
Літ.: Котів Ст Ф., Планерування реалізації продукції, прибули і рентабельності в промисловості, М., 1969: Основи і практика господарської реформи в СРСР, під ред. Н. Е. Дрогичинського, Ст Р. Стародубровського, М., 1971; Планерування народного господарства СРСР, під ред. Л. Я. Беррі, 2 видавництва, М., 1973.
