Реалістична школа права, один з основних напрямів правознавства в США, що склалося в 20-х рр. 20 ст і істотний вплив, що надав, на подальший розвиток американської правової думки. Найбільші представники: Д. Грей, О. Горбі, Д. Франк, До. Лльовеллін, Е. Паттерсон і ін. Представники Р. ш. п., правильно констатіровав консерватизм, негнучкість, обернений в минуле традиціоналізм правової системи США, вимагаючи її модифікації і пристосування до умов, що змінюються, прийшли до помилкового заперечення принципу стабільності права і підпорядкування судді закону. З точки зору Р. ш. п. норма права — це всього лише думка законодавця про право, яке суддя може прийняти або не взяти до уваги. Всяка правова норма, чи виражена вона в законі або прецеденті, на думку «реалістів», неминуче перетворюється на щось застигле і відстаюче від життя. Право ж повинне змінюватися безперервно, що можливо в тому випадку, якщо правотворчою силою буде суд.(судовий) На думку представників Р. ш. п., право — це те, що вирішує суд.(судовий) Відповідаючи на питання, чим керується суд, виносячи ухвалу, прибічники цієї течії ділилися на дві групи; одна з них зверталася до біхевіорізму (дія зовнішніх чинників на поведінку судді), друга, — до фрейдизму (пошуки дії чинників в глибинній психології). У обох випадках основою поведінки судді, а отже, і твореного їм права, виступали виключно психологічні чинники. Р. ш. п., т. о., прийшла до вульгарного розуміння права, а її нігілістичне відношення до стабільних норм права і вимога необмеженої свободи судового розсуду, по суті, зводили нанівець принцип законності.
Літ.: Іваненко О. Ф., Правова ідеологія американської буржуазії, [Казань], 1966; Старченко А. А., Філософія права і принципи правосуддя в США, М., 1969; Туманів Ст А., Буржуазна правова ідеологія, До критики вчень про право, М., 1971.
