Реальна освіта, система середньої загальної освіти, в якій, на відміну від класичного утворення, відсутній викладання древніх класичних мов і головна увага приділяється вивченню основ природних, фізико-математичних наук, новим мовам. Р. о. виникло в 18 ст у зв'язку з розвитком капіталізму. Ще в 16—17 вв.(століття) представники тієї, що зароджувалася буржуазії (В. Петті, Дж. Мільтон в Англії, Ф. Рабле у Франції і ін.) висували вимогу такої освіти, яка готувала б дітей до практичного життя і включала б знання основ фізико-математичних і природних наук. Ідею Р. о. підтримували Я. А. Коменський і особливо французькі матеріалісти 18 ст Одними з перших державних реальних учбових закладів в Європі були Школа математичних і навігацких наук (1701, Москва) і Математична і механічна реальна школа в Галле (Німеччина, 1706—08). У 18 — початку 19 вв.(століття) реальні учбові заклади в Західній Європі і в Росії давали прикладну освіту. У 60-х рр. 19 ст в Росії загострилася боротьба між прибічниками реальної і класичної освіти. Н. Г. Чернишевський і Н. А. Добролюбов, К. Д. Ушинський виступали за всесторонню освіту, що включає як гуманітарні, так і реальні знання. По Статуту 1864 поряд з класичними були засновані реальні гімназії, з 1872 замість них — реальні училища, які з 1888 давали загальну освіту і право випускникам поступати на фізико-математичні і медичні факультети університетів.
Реальні середні учбові заклади або реальні відділення при середніх школах існують в сучасних системах народного утворення низки країн (Австрія Італія, Франція, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Японія, скандінавські країни і ін.).
