Реальна заробітна плата, заробітна плата, виражена в матеріальних благах і послугах; показує, яку кількість предметів вжитку і послуг працівник може фактично купити на свою заробітну плату . Р. з. п. залежить від номінального (грошового) розміру заробітної плати, рівня цін на предмети вжитку і послуги, розміру стягуваних податків. Динаміка Р. з. п. розраховується за який-небудь період часу як індекс, рівний приватному від ділення індексу номінальної заробітної плати на індекс цін товарів і послуг.
В умовах капіталізму ціни на товари і послуги, а також податки постійно зростають. І хоча номінальна заробітна плата під впливом класової боротьби пролетаріату підвищується, проте зазвичай в меншій мірі, чим зростання цін і податків. Наслідком цього є тенденція до пониження Р. з. п., яка посилюється в умовах хронічної інфляція, властивою періоду загальної кризи капіталізму . Буржуазна статистика, прагнучи завуалювати дійсне положення трудящих, при численні Р. з. п. занижує індекс цін, виключає з розрахунку армію безробітних, зате включає в «середню величину» заробітної плати робітників оклади високооплачуваних службовців, керівників, директорів компаній і пр.
В соціалістичних країнах загальною закономірністю є безперервне зростання Р. з. п., що спирається на підвищення продуктивності праці в народному господарстві і зростання ефективності суспільного виробництва. Збільшення Р. з. п. є одним з найважливіших джерел підвищення добробуту народу. Зростання Р. з. п. при соціалізмі обумовлений не лише збільшенням номінальної заробітної плати, але і зменшенням податків, стабілізацією цін на товари і послуги. Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців в цілому по народному господарству СРСР в 1974 склала 140,7 крб. проти 122 крб. в 1970 і 80,6 крб. в 1960. В період 1971—74 лише за рахунок проведення централізованих заходів збільшений розмір заробітної плати 47 млн. чіл., або кожному другому робітникові і службовцеві. Поряд з цим в 9-ій п'ятирічці (1971—75) відміняються податки із заробітків робітників і службовців до 70 крб. у місяць і більш ніж на 1 / 3 зменшуються ставки податків із заробітної плати до 90 крб. в місяць. Індекс державних роздрібних цін в 1965—72 складав до середньорічних цін 1950 75%, у тому числі по продовольчих товарах (без алкогольних) — 71%, по непродовольчих — 76% в 1965 і 74% в 1972.
