Якість продукції, сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її здатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення.
В Директивах 24-го з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1971—75 підкреслюється необхідність «... підвищити технічний рівень, економічність і якість всіх видів продукції. Знов освоювана продукції по якісних і техніко-економічним характеристикам повинна відповідати передовим досягненням світової науки і техніки» (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, с. 247).
В сучасних умовах До. п. охоплює не лише споживчі, але і технологічні властивості продукції, конструкторсько-художні особливості, надійність, довговічність, рівень стандартизації і уніфікації деталей і вузлів в конструкції і ін.
Властивості складові До. п., характеризуються за допомогою безперервних або дискретних величин, званих показниками До. п., які повинні мати кількісного вимірника. Вони можуть бути абсолютними, відносними або питомими. Значення величин залежать від умов і методів їх визначення. Показники До. п. встановлюються об'єктивними методами, органолептічеськи (тобто за допомогою органів чуття), експертним дорогою і так далі і розглядаються стосовно умов створення і експлуатації (вжитки) продукції. Показник До. п., що характеризує однієї її властивість, називається одиничним, два і більш за властивості — комплексним. Відносна характеристика До. п., заснована на порівнянні її з відповідною сукупністю базових показників, називається рівнем До. п. При оцінці рівня використовуються як технічні, так і економічні дані.
До. п. має первинне значення для зростання національного багатства і для конкретних споживачів продукції, оскільки якість визначає її споживну вартість. При цьому часто підвищення До. п. рівнозначно зростанню її кількості, але підвищення якості зазвичай досягається при менших витратах, чим кількісне збільшення випуску продукції.
Критерієм оптимальності рівня До. п., тобто її ефективності, може служити комплексний інтегральний показник До. п., що відображає співвідношення сумарного корисного ефекту від експлуатації (вжиток). При найбільшому значенні інтегрального показника До. п. забезпечується найвищий корисний ефект, що отримується на кожен рубель витрат, тобто максимальна ефективність для суспільства.
Управління До. п. — встановлення, забезпечення і підтримка його необхідного рівня — здійснюється шляхом систематичного контролю, оскільки перевірки відповідності показників якості встановлених вимоги (стандартам, технічним умовам і ін. нормативно-технічної документація), і цілеспрямованої дії на умови і чинники, від яких залежить До. п. (якість документації, устаткування, інструменту, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, кваліфікація виготівників). Велику роль при цьому грають економічні методи, які охоплюють питання планерування, стимулювання, ціноутворення і ін.
Важливий елемент в управлінні До. п. — планерування підвищення якості, тобто встановлення обгрунтованих завдань на випуск продукції з певними значеннями показників, які мають бути досягнуті до заданого моменту або на заданий період часу. Планерування підвищення До. п. повинно передбачати якнайповніше використання досягнень науки і техніки відповідно до вимоги споживачів, призначення і умов користування продукції, вимог техніки безпеки і економічної доцільності. Завдання і заходи щодо підвищення До. п. розробляються з врахуванням результатів аналізу якості продукції, що випускається, виходячи з основних напрямів розвитку галузей народного господарства, прогнозів технічного прогресу, вимог прогресивних стандартів і потреб народного господарства в продукції певної якості.
Введена до СРСР в 1971 Єдина система атестації якості промислової продукції (ЕСАКП) об'єднує державну галузеву і заводську атестацію. Атестації підлягає вся продукція, що визначає профіль міністерства, об'єднання, підприємства, а також продукція, що постійно випускається. Продукція, що випускається підприємствами-виготівниками, атестується по 3 категоріям якості: вищою, першою і другою; вироби, що знов розробляються, передавані в серійне виробництво, — по вищій і першій категоріях. До вищої категорії відноситься продукція, відповідна або перевершуюча за своїми техніко-економічними показниками вищі досягнення вітчизняної і зарубіжної науки і техніки. Цій продукції в установленому порядку привласнюється Державний знак якості . До першої категорії відноситься продукція, яка відповідає за своїми техніко-економічними показниками вимогам стандартів, що діють, і технічних умов, до другої — продукція, не відповідна цим вимогам, морально застаріла і підлягаюча модернізації або зняттю з виробництва, стандарти і технічні умови на яку вимагають того, що передивляється в установленому порядку. ЕСАКП є основою для планерування обсягів виробництва продукції, що випускається, по відповідних категоріях якості, забезпечення підвищення його рівня, а також для економічного стимулювання переважного виробництва продукції вищої категорії якості.
Особливе місце в забезпеченні високого До. п. належить стандартизації. Комплексна стандартизація сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і готової продукції — ефективний засіб планомірного підвищення До. п. Стандартизація встановлює оптимальні показники якості, параметричні ряди продукції, методи контролю і випробувань, режими технічного обслуговування, методи ремонтів, норми запасних частин і тому подібне Враховуючи важливе значення стандартизації в системі управління До. п., ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР в листопаді 1970 прийняли постанову «Про підвищення ролі стандартів в поліпшенні якості продукції, що випускалася». Реалізація цієї постанови дозволила підсилити регулюючу і організуючу дію стандартів при управлінні До. п. Див. також ст. Кваліметрія .
Літ.: Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт) 15467—70 «Якість продукції. Терміни»; Економічні проблеми підвищення якості промислової продукції, М., 1968; Загальні методичні вказівки по планеруванню підвищення якості промислової продукції, М., 1971; Основні положення Єдиної системи атестації якості промислової продукції (ЕСАКП), М., 1971; Кваліметрія (Її вміст, завдання і методи), «Стандарти і якість», 1970 № 11; Зайков Р. І., Романів Р. Р., Рівень якості і вартості продукції, М., 1970; Ткаченко Ст Ст, Комарів Д. М., Шор Я. Б. Кількісні методи оптимізації вимог стандартів до якості продукції — основа теорії стандартизації, «Стандарти і якість», 1971; № 6; Веніамінов Ю. С., Глічев А. Ст, Шор Би., Якість продукції, споживна вартість і їх показники, «Стандарти і якість», 1972 № 1.
