Техпромфінплан підприємства, комплексний поточний (річний) план виробничої, технічної і фінансової діяльності, а також соціального розвитку колективу соціалістичного промислового підприємства (об'єднання), що конкретизує показники перспективного (п'ятирічного) плану і що передбачає виконання державних планових завдань з найбільшою ефективністю.
Т. п. грунтується на прогресивних техніко-економічних нормах і нормативах використання сировини, матеріалів, основних виробничих фондів, трудових і грошових ресурсів. В цілях максимального збільшення випуску необхідною народному господарству продукції Т. п. передбачає впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, мобілізацію наявних резервів, всемірне здійснення режиму економії, використання господарського розрахунку, сучасних методів управління, зростання продуктивності праці, зниження матеріаломісткості продукції, підвищення фондовіддачі . В Т. п. уточнюються і враховуються можливості подальшого зростання ефективності виробництва, виявлені в ході реалізації перспективних планів підприємств (об'єднань).
Т. п. складається на рік з поквартальним розбиттям виходячи із стверджуваної вищестоящими органами системи директивних техніко-економічних показників . Комплексність Т. п. виявляється в тому, що він відображає всі сторони діяльності підприємства (об'єднання) через систему взаємозв'язаних планових показників, а також включає техніко-економічне обгрунтування до них і організаційно-технічні заходи що забезпечують виконання планових завдань (див. Організаційно-технічних заходів план ) . Особливе значення має обгрунтованість плану техніко-економічними розрахунками в цілях повного використання всіх ресурсів підприємства з найбільшою ефективністю виходячи з реальних можливостей і завдань розвитку виробництва.
В Т. п. виділяються наступні типові розділи: звідна таблиця основних показників виробничо-господарської діяльності; план виробництва і реалізації продукції; план підвищення ефективності виробництва; планові техніко-економічні нормативи і норми; план капітального будівництва; план матеріально-технічного постачання ; план по праці і заробітній платі; план по прибутку, витратам і рентабельності виробництва; план по фондам економічного стимулювання ; фінансовий план; план соціального розвитку колективу підприємства. Вихідні показники при складанні Т. п. — показники плану виробництва і реалізації продукції, оскільки від обсягу виробництва і реалізації, номенклатури продукції, що випускається, її якості залежать, як правило, всі останні техніко-економічні показники. План підвищення ефективності виробництва передбачає вдосконалення техніки, технології, організації виробництва і управління в цілях економії матеріалів, робочого часу, кращого використання потужностей. Виробничі планові показники лежать в основі госпрозрахункової і фінансової діяльності підприємства. Фінансовий план узагальнює виробничо-господарську діяльність підприємства (об'єднання) і відображає планомірну освіту і використання фондів фінансових ресурсів. Завершальний розділ Т. п. — план соціального розвитку колективу підприємства — зв'язує воєдино виробничо-економічну діяльність підприємства із заходами соціального характеру, повністю або частково здійснюваними за рахунок засобів підприємства (підвищення професійного і культурного рівня трудящих, ліквідація трудомістких процесів у виробництві, поліпшення житлових і побутових умов трудящих і т. п.). Всі розділи Т. п. відображають діяльність підприємства як єдиної складної системи, направлені на оптимізацію її функціонування в цілому і окремих її частин.
Кожному розділу Т. п. відповідає своя система показників. Розрізняють планові затверджувані і розрахункові показники (див. Планові показники ) .
Система директивно затверджуваних планових показників — важливий елемент господарського механізму. Вона визначається цілями, які ставляться перед підприємством (об'єднанням) в конкретних умовах їх діяльності. Підприємствам затверджуються: по виробництву — загальний об'єм продукції (див. Реалізація продукції ) , що реалізовується, найважливіші її види в натуральному вираженні, об'єм продукції вищої категорії якості; по праці — загальний фонд заробітної плати, завдання по зростанню продуктивності праці ; по фінансах — загальна сума прибули, рентабельність, собівартість продукції, платежі до бюджету і асигнування з бюджету; по капітальному будівництву — загальний об'єм централізованих капітальних вкладень, введення в дію основних фондів і виробничих потужностей; по впровадженню нової техніки — завдання по освоєнню виробництва нових видів продукції і нових технологічних процесів, комплексної механізації і автоматизації виробництва; по матеріально-технічному постачанню — об'єм постачань підприємству сировини, матеріалів і устаткування, що розподіляються вищестоящими органами.
Т. п. складається в два етапи. Перший — підприємство розробляє проект плану на основі первинного варіанту директивних показників і комплексного аналізу господарської діяльності за попередній період. Вищестоящий господарський орган за участю керівництва підприємства розглядає проект Т. п., коректує і затверджує підприємству директивні показники, витікаючі з державного народно-господарського плану. На другому етапі виробляється складання остаточного (уточненого) варіанту Т. п., який затверджується керівником підприємства і прямує у вищестоящі органи для контролю за виконання.
На підприємствах і в об'єднаннях розвивається рух за прийняття і успішне виконання зустрічних планів. Вони приймаються за окремими показниками, розділами або всьому Т. п. в цілому. Така органічна сполука соціалістичних зобов'язань з планом сприяє зростанню ефективності виробництва, ув'язці виробництва додаткових об'ємів продукції з потребами суспільства.
Для поточного контролю і аналізу виконання Т. п. використовується оперативна, бухгалтерська і статистична інформація. Дані про виконання аналізуються плановим і ін. відділами. Вживання АСОВІ дозволяє поряд із здобуттям об'єктивної оцінки ходу виконання Т. п. вибрати оптимальні варіанти використання ресурсів для досягнення максимальних результатів виробництва. Це завдання вирішується перш за все підсистемою техніко-економічного планерування, що є одній з найважливіших серед підсистем АСОВІ підприємства (об'єднання) (див. Автоматизація управлінських робіт ) .
Літ.: Ленін Ст І., Чергові завдання Радянської власті, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 36; його ж, Нарис плану науково-технічних робіт, там же; його ж. Про єдиний господарський план, там же, т. 42; Ковалевський А. М., Перспективне планерування на промислових підприємствах і у виробничих об'єднаннях, М., 1973; Методичні вказівки по розробці державних планів розвитку народного господарства СРСР, М., 1974; Організація і планерування машинобудівного виробництва, 3 видавництва, М., 1974, гл.(глав) 12; Проблеми соціального планерування, М., 1974.
