Течєїськаніє у вакуумній техніці, виявлення місць порушення герметичності вакуумних систем. Здійснюється приладами, званими течєїськателямі. Простий спосіб знаходження течі — за допомогою іскрового течєїськателя (див. Тесла трансформатор ) , яким виявляють течу в скляних оболонках по іскрі голки течєїськателя, що виникає при дотику, до дефектного місця. Найменше натікання оцінюється в 10 -4 н × м/сек, або 10 -3 л×мм рт. ст./сек. Для виявлення «тоншої» течі в будь-яких оболонках (скляних, металевих і ін.) використовують мас-спектрометричні течєїськателі. Негерметичну визначають по проникненню в систему пробної речовини (зазвичай Не), якою її обдувають зовні. Мас-спектрометр, налаштований на індикацію Не, включають у вакуумну систему і по свідченню його реєструючого пристрою судять про наявність і розміри течі. Гелієвим течєїськателем виявляють течу 10 -15 н×м/сек, або 10 -14 л×мм рт. ст./сек. Застосовуються і ін. пробні речовини (наприклад, Аr).
Дія галогенного течєїськателя заснована на властивості деяких металів (наприклад, Pt, Ni), що емітують при нагріві іони домішок лужних металів, збільшувати емісію у присутності галогенів (галогенний ефект, що обумовлює поверхневу іонізацію ) . Пробними речовинами найчастіше служать фреони. По зміні іонного струму судять про наявність і розміри течі. Галогенними течєїськателямі виявляють течу до 10 -9 н×мм рт. ст./сек, або 10 -8 л×мм рт. ст./сек. Менш поширені інші методи Т.: люмінесцентний, мічених атомів і тому подібне
Літ.: Ланіс Ст А., Льовіна Л. Е., Техніка вакуумних випробувань, 2 видавництва, М-коди.—Л., 1963.
