Церковна музика, музика, звучна під час церковного (християнського) богослужіння. Різновид релігійної (духовною) музики, з прадавніх часів відомою у всіх народів світу; остання включає і твори, виконувані зовні церкви — в побуті, в концертах. Емоційна дія музичного мистецтва використовувалася церквою для залучення людей в храми, для насадження релігійних ідей і вистав. У кожній церкві — православною католицькою, протестантською і ін. — склалися свої принципи музичного оформлення богослужіння; істотні відмінності виявляє і Ц. м. різних місцевих гілок однієї і тієї ж церкви (наприклад, російською, болгарською, сербською, грузинською, грецькою і ін. православних церков).
Католицька Ц. м. грунтується на григоріанському хоралі . Всі католицькі співи виконуються на латинській мові (лише у 60-х рр. 20 ст було допущено спів в церкві і на рідних мовах); вони багатоголосі і співаються а капела або у супроводі органу, оркестру. Найважливіші форми католицької Ц. м. — меса, реквієм, мотет, псалми, магніфікат, тедеум, стабат досвідчений .
Основна форма лютеранської Ц. м. — протестантський хорал, який співається і церковним хором, і самими віруючими на рідній мові у супроводі органу і ін. музичних інструментів. Найбільш поширені форми лютеранської Ц. м.: «Пристрасті», духовна ораторія, церковна кантата, мотет, псалм, духовна пісня.
Головний вигляд староруської Ц. м. — знаменний розспів (див. також Голос, Осмогласие, Рядковий спів, Демественноє спів, Крюки ) . Спів спочатку був одноголосним, з 16 ст стає багатоголосим (див. Партесноє спів ) . Співи виконуються на церковнославянськом мові без інструментального супроводу під час обідні (літургії ) , всеношної, вінчання, молебня, панахиди і ін. Святкова літургія інколи завершується духовним концертом.
Протягом довгого часу Ц. м. у багатьох народів була єдиним виглядом професійної музики; вона розвивалася, випробовуючи постійний вплив народної музики, а згодом і світською. Так, вже в 15—16 вв.(століття) у багатьох католицьких духовних вигадуваннях Я. Обрехта, Р. Дюфаї, Жоскена Депре і ін. композиторів використовувалися наспіви побутових народних пісень. У жанрах Ц. м. були створені найбільші творіння — «Пристрасті за Матвієм» і меса сі мінор І. С. Баха, реквієм Моцарта, «Урочиста меса» Бетховена і ін.
Літ.: Разумовський Д., Церковний спів в Росії, ст 1—3, М., 1867—69; Розеншильд До., Музичне мистецтво і релігія, М., 1964; Успенський Н., Староруське співецьке мистецтво, 2 видавництва, М., 1971; Weinmann До., Geschichte der Kirchenmusik.., Münch., 1925; Dougias W., Church music in history and practice, L., 1963.
