Серин
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Серин

Серин, а-аміно-b-оксипропіонова кислота, Hoch 2 CH (Nh 2 ) COOH, природна амінокислота. Існує у вигляді 2 оптично-активних — L- і D- і рацемічною — dl-форм. Майже всі білки містять L-C.; особливо багаті їм білки шовку — фіброїн (до 16%) і серицин (до 40%), з якого С. був виділений в 1865 йому.(німецький) хіміком Е. Кремером. До складу білків входять також фосфорні ефіри С. С. — замінима амінокислота, її попередником в біосинтезі живими організмами служить D-З-фосфогліцеріновая кислота (проміжний продукт гліколізу ). У клітках С. бере участь в біосинтезі гліцину, сірковмісних амінокислот ( метіоніну, цистеїну ), триптофану, а також етаноламіну, сфінголіпідов, служить джерелом одинвуглецевого фрагмента (перетворення на гліцин за участю тетрагидрофолієвой кислоти — ТГФК), який грає важливу роль в біосинтезі холіну , пурінових підстав і пр.:

загрузка...

  Серин + ТГКФ ® Гліцин + N 5 . N 10 -meтілен-ТГКФ. При розпаді С. в організмі утворюється піровиноградна кислота, яка через ацетилкофермент А включається в трікарбонових кислот цикл . Каталітичні функції ряду ферментів (хімотрипсин, трипсин, бактерійні протеази, естерази, фосфорилаза, фосфоглюкомутаза, лужна фосфатаза) обумовлюються реакційною здатністю гідроксильної групи залишку С., що входить до складу активного центру цих ферментів. У сферу. дії ферментів серінової групи входять реакції гідролізу пептидів, амідов, ефірів карбонових кислот і перенесення залишку фосфорної кислоти. Похідними С. є антибіотики циклосерін азасерін.

  Літ.: Ленінджер А., Біохімія, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1974.

Е. Н. Сафонова.