Пуріновиє підстави
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пуріновиє підстави

Пуріновиє підстави, пурини, група природних азотистих гетероциклічних з'єднань, похідних пурину. П. о. як у вільному стані, так і у складі складніших з'єднань грають найважливішу роль в живій природі. Так, до складу нуклеїнових кислот входять П. о. аденін (6-амінопурін) і гуанін (2-аміно-6-оксипурин), в меншій кількості можуть міститися так звані мінорні П. о. — 6-метіламінопурін і ін. У рибонуклеїнових кислотах (РНК) П. о. зв'язані глікозідной зв'язком з рібозой, в дезоксирибонуклеїновій кислоті (ДНК) — з дезоксирибозою через атом азоту в 9-м-коді положенні пурину. Вміст П. о. в ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота) дорівнює вмісту пірімідінових підстав ; у РНК(рибонуклеїнова кислота) П. о. звичайний більше, ніж пірімідінових підстав. У нуклеїнових кислотах П. о. і пірімідіновиє підстави здійснюють кодування генетичної інформації і її реалізацію в процесі біосинтезу білка (див. Генетичний код, Комплемент ). У біоенергетиці важливу роль грають нуклеотиди, що містять аденін: аденозинтрифосфорна кислота (АТФ) — універсальний учасник обміну енергії в живих клітинах. Гуанозінтріфосфорная кислота необхідна для здійснення біосинтезу білків. Циклічна 3'', 5''-аденозінмонофосфорная кислота (цАМФ) — важлива ланка в механізмі гормональної регуляції. П. о. входять також до складу багатьох коферментів . До П. о. відносяться кофеїн (1,3,7-триметил-2,6-діоксипурин; міститься в каві і чаї), Теобромін (3,7-диметил-2,6-діоксипурин; міститься в плодах шоколадного дерева), гіпоксантин, ксантин і ін. Синтез П. о. у вищих організмів здійснюється головним чином в печінці у формі їх нуклеотидів; універсальним проміжним продуктом на останніх стадіях цього процесу служить монофосфат інозину . Розпад П. о. приводить в різних груп організмів до утворення різних кінцевих продуктів — сечової кислоти, алантоїну, сечовини і ін.

загрузка...

  Літ.: Мікельсон А. М., Хімія нуклеозідов і нуклеотидів, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1966; Девідсон Дж. Н., Біохімія нуклеїнових кислот, пер, з англ.(англійський), М., 1968; Органічна хімія нуклеїнових кислот, М., 1970; Деглі С., Никольсон Д. E., Метаболічні дороги пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1973; The Purines, theory and experiment, Jerusalem, 1972 (The Jerusalem symposia on quantum chemistry and biochemistry, v. 4).

  А. С. Антонов.