Метіонін, а-аміно-g-метілтіомасляная кислота, Ch 3 Sch 2 Ch 2 CH (Nh 2 ) COOH; серусодержащая монокарбонова амінокислота . Існує у вигляді D- і l-форм і рацемічної dl-формі. L-M. входить до складу більшості білків рослинного і тваринного походження. Виділений в 1922 з продуктів кислотного гідролізу казеїну.
М. — донор метільних груп в організмі ссавців і людини. У процесах ферментативного переметилювання, що приводять до утворення холіну, адреналіну і ін. біологічно важливих речовин, М. бере участь у формі S-аденозілметіоніна (активний М.), який утворюється при взаємодії М. з АТФ у присутності іонів Mg 2+ . Служить також джерелом сірки при біосинтезі цистеїну . Для біосинтезу М. вихідною речовиною служить аспарагінова кислота, причому ряд її перетворень, що приводять до безпосереднього попередника М. — гомоцистеїну, здійснюється лише у деяких мікроорганізмів і рослин. Метилування гомоцистеїну може відбуватися також і в організмі ссавцям ферментативним дорогою або шляхом прямого перенесення метільной групи від донорних молекул. М. — незамінна амінокислота; добова потреба людини в ній 2,5—3 р. Недолік М. в їжі тварин і людини приводить до порушення біосинтезу білків, уповільнення зростання і розвитку організму і важких функціональних розладів. Для збагачення кормів і їжі, а також як медичний препарат застосовують синтетичний М., що отримується в промисловості з пропилену. D- і l-формі М. мають однакову цінність, т.к. способни до взаємного перетворення в організмі.
Літ.: Майстер А., Біохімія амінокислот, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1961.
