Холін (від греч.(грецький) choly — жовч), гідроокис 2-оксиетілтріметіламмонія, [(Ch 3 ) 3 N + Ch 2 Ch 2 ВІН] Oh - . Безбарвні кристали, добре розчинні у воді, етиловому спирті, нерозчинні в ефірі, бензолі. Х. легко утворює солі з сильними кислотами, його водні розчини володіють властивостями сильних лугів. Вперше отриманий з жовчі. Широко поширений в живих організмах. Особливо високий вміст його в яєчному жовтку, мозку, печінці, нирках і м'язі серця. Х. зазвичай відносять до вітамінів групи В, хоча тварини і мікроорганізми здатні його синтезувати. Х. входить до складу фосфоліпідів (наприклад, лецитину, сфінгомієліна), служить джерелом метільних груп в синтезі метіоніну . З Х. у організмі тварин синтезується ацетілхолін — один з найважливіших хімічних передавачів нервових імпульсів. Х. є т.з. ліпотропною речовиною — запобігає важким захворюванням печінки, що виникають при її жировому переродженні. У медицині для лікування захворювань печінки застосовують хлорид Х. Его вводять також до складу комбікормів з.-х.(сільськогосподарський) тварин. Для аналітичних цілей використовують здатність Х. давати погано розчинні солі з фосфорновольфрамовою, платинохлористоводневою і деякими ін. гетерополікислотамі.
