Реклама (франц. réclame, від латів.(латинський) гесlamo — викрикую),
1) інформація про споживчі властивості товарів і різні види послуг з метою їх реалізації, створення попиту на них.
2) Поширення відомостей про особу, організацію, творі літератури і мистецтва і тому подібне з метою створення ним популярності. У англійській мові Р. позначається термінами advertising і publicity, у французькому — publicité, у німецькому — Werbung.
Прості форми Р. існували ще до нашої ери. У Древній Греції і Римі рекламні оголошення писали на дерев'яних дошках, гравіювали на міді або кісті, голосно зачитували на площах і ін. місцях скупчення народу. Найбільший розвиток Р. отримала в епоху капіталізму. Виникнення друкарського Р. (почало 17 ст) пов'язане з іменами У. Кекстона (Англія) і Т. Ренодо (Франція). У 1611 в Лондоні було створено перше в світі рекламне бюро А. Горжа і В. Копа.
Сучасними засобами Р. служать друк (газети, журнали, афіші, бюлетені, проспекти і ін.), радіо, телебачення, кінематограф, а також вітрини, вивіски, світлові оголошення, упаковка товарів, товарні і фірмові знаки і ін. У індустріально розвинених країнах 1-е місце по витрачених засобах займає газетно-журнальна (близько 40% ), 2-і — телевізійна, 3-і — радіореклама.
Розвиток Р. в капіталістичних країнах викликаний боротьбою за ринки збуту, за здобуття максимальних прибутків. Р. — один з методів неціновий конкуренція, одна з функцій маркетингу . Окрім досягнення чисто економічних цілей, вона використовується для політичної і ідеологічної обробки населення. Р., що формує потреби і життєвий стандарт буржуазного суспільства, — соціальна зброя експлуататорського класу. За допомогою засобів Р., монополій, що знаходяться в руках, здійснюється нав'язування зайвих потреб, виховання конформістських поглядів (див. Конформізм ), насаджуються стандарти «масової культури», культ моди. Р. через систему масової інформації охоплює переважна більшість членів «суспільства вжитку», сприяє все більшому відчуженню особи. Вона стала потужним засобом ідеологічної дії на населення в періоди передвиборних і інших кампаній, нав'язуючи бажані монополіям політичні фігури. Р. широко використовується для пропаганди західного, зокрема американського, способу життя, буржуазної ідеології.
Р. займаються спеціальні фірми і агентства, що мають розгалужену мережу відділенні і представництв, а також рекламні відділи промислових і торгівельних компаній і крупних підприємств, видавництв і так далі Для буржуазних періодичних видань, радіо і телевізійних компаній доходи від рекламних оголошень складають значну долю їх прибутків. За оцінними даними, на кожного жителя США щодня скидається потік приблизно в 1500 рекламних оголошень. На десять найбільших агентств («Дж. Уолтер Томпсон», «Мак-Кен-Еріксон», «Янг енд Рубікен» «О''Гилві енд Мазер, інк.» і ін.) доводилося майже 30% об'єму рекламного бізнесу США (1970). У Японії налічувалося більше 300 рекламних агентств із загальним числом зайнятих близько 30 тис. чіл.; чверть всіх засобів, що витрачаються в країні на Р., доводилася на одне з найбільших в світі агентств «Денцу» (1966). Витрати на Р., що включаються в витрати звернення, досягли гігантських розмірів. У США в 1972 вони склали 22,1 млрд. дол.(долар) Витрати на Р. через механізм монопольних цін перекладаються на споживача, досягаючи в ціні окремих нових товарів, що упроваджуються на ринок, 50%.
В соціалістичних країнах Р., здійснюваний планомірно, відрізняється правдивістю. Вона стимулює попит, сприяє формуванню нових суспільних потреб, підвищенню культури вжитку розвитку соціалістичної економіки і культури.
В СРСР в числі перших декретів Радянської держави був декрет про введення державної монополії на рекламні оголошення. Р. в 20—30-і рр. сприяв розвитку товарообігу між містом і селом, зміцненню контактів торгівлі з промисловістю. Були утворені спеціалізовані рекламні організації: «Промреклама» — агентство ВСНХ(Вища рада народного господарства); «Мосторгреклама» — бюро по торгівельному Р. і ін. Надалі рекламна справа розвивалася по шляху вдосконалення організаційних форм і технічних засобів Р. В 60—70-і рр. створені крупні спеціалізовані рекламні організації: «Союзторгреклама», «Росторгреклама», «Главкоопторгреклама» і ін., а також комерційно-рекламні організації в промисловості (при міністерствах і відомствах). З метою координації рекламної діяльності організовані міжвідомчі раді з Р. Випуськаєтся понад 60 спеціальних рекламних видань («Реклама», «Комерційний вісник», «Московська реклама», «Нові товари», «Панорама», додатки до обласних і республіканських газет), сотні рекламних фільмів (більше 400 в 1974), щодня передаються радіо і рекламні телепередачі. Щорік в Москві проводяться ярмарки з продажу рекламного устаткування..
Успішно розвивається Р. і в інших соціалістичних країнах. Р. займаються спеціалізовані рекламні організації: у ГДР(Німецька Демократична Республіка) — агентство «ДЕВАГ вербунг», забезпечує виконання замовлень на всі види Р., в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) — «Меркур», «Оптіма» і ін., в НРБ(Народна Республіка Болгарія) — «Реклама», у ВНР(Угорська Народна Республіка) — «Угорець хирдете». Випускаються спеціальні рекламні видання: у ГДР(Німецька Демократична Республіка) — «Нойе вербунг» («Neue Werbung»), в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) — «Реклама» («Reklama»), у ВНР(Угорська Народна Республіка) — «Киракат» («Kirakat»), в ПНР(Польська Народна Республіка) — «Реклама» («Reclama»), в НРБ(Народна Республіка Болгарія) — «Реклама». Представники рекламних організації країн — учасниць СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) регулярно обмінюються досягненнями в області теорії і практики Р.
Літ.: Воронів До. Р., Реклама в торгівлі капіталістичних країн, в збірці: Науч. записки Всесоюзною академік зовнішньої торгівлі, ст 13, М., 1967: Лебединський А. Р., Постановка рекламної справи в Японії, М., 1968; Дегтярев Ю. А., Корнілов Л. А., Торгівельна реклама: економіка, мистецтво, М., 1969; Феофанов О. А., США: Реклама і суспільство, М., 1974; Рівз Р., Реалізм в рекламі, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1969; Бур'ян М., Шляшевська І., Довідник для працівників реклами кооперативної торгівлі, пер.(переведення) з польськ.(польський), М., 1970; Довідник по торгівельній рекламі, пер.(переведення) з йому.(німецький), М., 1972; Радянський рекламний плакат. 1917—1932, Торгівельна реклама. Видовищна реклама. [Альбом], М., 1972; Мауєг М., Madisona venue, USA, N. Y., 1958; Packard V., The hidden persuaders, N. Y., 1961; Boorstin D. J., The decline of radicalism. Reflection on America today, N. Y., 1969; Mc Luhan М., Culture is our business, N. Y., 1972.
