Промислова графіка, вигляд прикладної художньої графіки. П. р. обслуговує сферу виробництва і збуту промисловій продукції (товарні ярлики, фірмові знаки, упаковки, видавничі марки; рекламні видання — каталоги, буклети, проспекти і ін.) і сферу управління виробництвом (ділові папери — бланки, конверти і ін.). По своїх завданнях П. р. тісно стикається з торговельно-промисловою рекламою, незрідка будучи її складовою частиною. У творах сучасною П. р. однаково важливу роль грають шрифт, орнамент, різні мальовані (переважно символічного характеру) і фотографічні зображення, колірне і поліграфічне рішення. П. р. походить від клейм і торгівельних марок, відомих з глибокої старовини. В процесі розвитку товарно-грошових стосунків вона формувалася як спеціальна область художньої діяльності, підпорядкована розвитку виробництва і ринку. П. р. остаточно склалася в кінці 19 ст, коли стали виникати колективи професійних художників, що спеціалізувалися на рекламі, оформленні упаковок і ін. До цього ж часу відносяться перші спроби створення єдиного фірмового стилю, що охоплює як промислові будівлі і продукцію, так і елементи П. р. (роботи П. Беренса ). Стильовий розвиток П. р. тісно пов'язаний із загальним розвитком пластичних мистецтв. В кінці 19 — початку 20 вв.(століття) характерне для «модерна» прагнення естетично наситити людину наочне довкілля зумовило бурхливий розвиток П. р. в рамках цього стилю, в 1920-і рр. в П. р. виявився вплив функционалізму (роботи австрійського художника Р. Байера, німецького художника Я. Чихольда, голландського художника П. Зварта і ін.), у 1930—1940-і рр. незрідка були сильні еклектичні тенденції. Сучасна зарубіжна П. р. часто включається в систему художнього конструювання (т.з. дизайн-графіка), широко використовуючи типові для неї методи проектування; переважає орієнтація на колективну творчість з тенденцією до знеособлення художника-виконавця. П. р. займаються спеціальні художні бюро: створені за замовленням фірм розробки йдуть лише під маркою цих бюро, а художники-виконавці залишаються, як правило, безіменними. У дореволюційній Росії П. р. не розвинулася в самостійну область творчої діяльності, панувало переважно наслідування іноземним зразкам. Після Жовтневої революції 1917 були створені нова радянська державна емблематіка, зразки оформлення документації установ і промислових підприємств. У 20 — початку 30-х рр. важливу роль в розвитку радянською П. р. зіграли Л. М. Лісицкий, А. М. Родченко, В. В. Маяковський і ін. У 30-х рр. в області П. р. працював Е. Е. Лансере, в 40-х — Кукриникси. З кінця 1950-х рр. влаштовуються виставки П. р., у деяких республіканських союзах художників створені підсекції, об'єднуючі професійних художників, що працюють в області П. р.
Літ.: Муріна Е., Прикладна графіка, «Творчість», 1964 № 2; Gerstner До., Kutter M., Die neue Graphik, Basel — [Teufen, 1959]: Neumann E., Functional graphic design in the 20 century, [N. Y.], 1967.
