Витрати звернення
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Витрати звернення

Витрати звернення, сукупність витрат, пов'язаних з процесом звернення товарів. По своїй економічній природі І. о. підрозділяються на чистих і додаткових. Чисті витрати обумовлені актом купівлі-продажу, зміною форм вартості в процесі реалізації товарів. До них відносяться витрати на вміст продавців, рекламу, ведення рахункових книг і так далі Чисті витрати носять непродуктивний характер, вони не додають до товару жодної вартості. Додаткові І. о. продуктивні, вони пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері товарного звернення, збільшують вартість і складають витрати на транспортування товарів, їх доопрацювання, зберігання, комплектування, розфасовку, упаковку і так далі

загрузка...

  В капіталістичному господарстві значну питому вагу займають чисті І. о., які відшкодовуються з додаткової вартості. Та частина додаткових І. о., яка викликається капіталістичною конкуренцією і спекуляцією, також носить непродуктивний характер. «Загальний закон полягає в тому, — вказував Маркс в 2-м-коді томі “Капіталу”, — що всі витрати звернення, витікаючі лише з перетворення форми товару, не додають до нього жодної вартості. Це — просто витрати по реалізації вартості, або витрати, необхідні для того, щоб перевести її з однієї форми в іншу» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 24, с. 168).

  В умовах капіталізму стихійний розвиток економіки, загострення властивих нею протиріч, запекла конкурентна боротьба викликають величезні непродуктивні витрати у сфері звернення, які кінець кінцем лягають на плечі трудящих, оскільки входять в товарні ціни. В період загальної кризи капіталізму І. о. безперервно зростають і складають значну частину роздрібної ціни товарів. Особливо великі витрати на рекламу.

  При соціалізмі корінним чином змінюється суть І. о. Суспільна власність на засоби виробництва дозволяє організувати сферу звернення на основі єдиного народногосподарського плану з мінімальними витратами. І. о. в умовах соціалізму — це виражені в грошовій формі суспільно необхідні витрати праці в цій сфері.

  Товарне звернення в соціалістичному господарстві включає процеси звернення засобів виробництва і предметів вжитку. Перші здійснюються в СРСР через систему матеріально-технічного постачання народного господарства, другі — через торгівлю. Відповідно цьому І. о. складаються з витрат, обумовлених процесом звернення засобів виробництва (у системі матеріально-технічного постачання), і витрат, пов'язаних із зверненням предметів вжитку (у оптовій і роздрібній торгівлі і громадському харчуванні). У міру розвитку соціалістичного виробництва, розширення його масштабів, послідовного вдосконалення системи управління народним господарством і зростання продуктивності праці у сфері звернення рівень І. о. в СРСР знижується, хоча абсолютна величина їх зростає. Рівень І. о. в оптовій і роздрібній торгівлі по відношенню до об'єму роздрібного товарообігу склав в 1950 8,5%, а в 1970 7,7%. Рівень І. о. постачальницько-збутових організацій до об'єму товарообігу органів постачання і збуту: 3,6% в 1950 2,15% в 1970. З іншого боку, розширення сфери послуг і підвищення якості обслуговування споживачів як системою радянської торгівлі і громадського харчування, так і органами постачання і збуту, природно, веде до економічно доцільного збільшення І. о.

  При планеруванні І. о. важливе значення має аналіз їх складу і структури. У системі матеріально-технічного постачання І. о. складаються з витрат по завезенню, зберіганню, доопрацюванню і реалізації товарів, непродуктивних і адміністративно-управлінських витрат. У структурі І. о. органів постачання і збуту витрати по завезенню складають приблизно 46,8% до загальної суми (за даними 1970), на зберігання, доопрацювання і реалізацію товарів близько 49,3%, непродуктивні 0,3% і адміністративно-управлінські 3,6%. До 1-ої групи витрат входять витрати по залізничних, водних і автогужових перевезеннях, на навантажувально-розвантажувальні роботи і по завезенню товарів; у 2-у групу — зарплата транспортно-складських робітників, витрати по оренді і вмісту будівель, споруд і інвентаря, поточному ремонту, сортуванню, упаковці і зберіганню товарів, відсотки за кредит і др.; 3-у групу складають відношувані до витрат недостачі і втрати товарів в дорозі і в процесі зберігання; основний вміст 4-ої групи — зарплата адміністративно-управлінського персоналу, витрати по оренді, поточному ремонту і вмісту адміністративних будівель і інвентаря, на відрядження поштово-телеграфні витрати.

  Основне місце в І. о. радянської торгівлі займає зарплата торгівельних працівників і працівників громадського харчування. У роздрібній торгівлі, наприклад, витрати на зарплату складають, за даними 1970, понад 45% в загальній сумі І. о., в громадському харчуванні більше 60%. Транспортні витрати в роздрібній торгівлі складають понад 16%, а в громадському харчуванні близько 7%. Важливе місце в структурі І. о. займають витрати за змістом матеріально-технічної бази радянської торгівлі (торгівельній і складській мережі). У 1970 цих витрат в роздрібній торгівлі складали близько 15% в загальній сумі І. о., а в громадському харчуванні приблизно 19%. У міру розвитку матеріально-технічної бази радянської торгівлі питома вага цих витрат в структурі І. о. зростає. І. о. в радянській торгівлі включають також витрати на зберігання, доопрацювання і упаковку товарів, оплату кредиту, втрати товарів при їх транспортуванні, зберіганні і продажу, інші витрати.

  Підвищення ефективності сфери звернення, найбільш раціональна організація доріг товаропродвіженія, скорочення товаропровідних ланок, оптимальне розміщення торгівельних і постачальницько-збутових організацій, безперервний технічний прогрес в цій сфері, підвищення швидкості товарообігу — найважливіші чинники подальшого зниження рівня І. о. Цьому сприяють використання в управлінні сферою звернення економіко-математичних методів і обчислювальної техніки і наукова організація праці.

  І. о. відшкодовуються сумою торгово-збутових знижок і націнок, які, як правило, встановлюються у відсотках до ціни товарів, що реалізовуються. Зниження рівня І. о. — джерело підвищення рентабельності торгівельних і постачальницько-збутових організацій. У зниженні рівня І. о., забезпеченні рентабельної роботи торгівельних і постачальницько-збутових організацій велику роль грає розвиток госпрозрахунку, вживання нових методів планерування і економічного стимулювання, Див. також Витрати зберігання .

  Літ.: Маркс До., Капітал, т. 2, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч.,2 видавництво, т. 24, гл.(глав) 6; Баканів М. І., Економічний аналіз в торгівлі, М., 1969, Островський Е. А., Витрати зберігання суспільного продукту при соціалізмі, М. 1969; Баськин А. І., Одесс Ст І.; Смирнов П. Ст, Фінанси і господарський розрахунок в постачальницько-збутових організаціях, М., 1969.

  А. А. Якоба.