«Масова культура»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Масова культура»

«Масова культура» (англ. mass culture), у філософії, соціології поняття, що узагальнено виражає стан буржуазної культури з середини 20 століття. У понятті «М-код. к.» знайшли віддзеркалення істотні зрушення в механізмі буржуазної культури: розвиток засобів масової комунікації — радіо, кіно, телебачення, гігантські наклади ілюстрованих журналів, дешевих «кишенькових» книг грамплатівок; індустріально-комерційний тип виробництва і розподілу стандартизованих духовних благ; відносна демократизація культури, підвищення рівня утвореної мас; збільшення часу дозвілля і витрат на дозвілля в бюджеті середньої сім'ї. В умовах державно-монополістичного капіталізму використання засобів масової комунікації перетворить культуру в галузь економіки, перетворюючи її на «М-код. до.». Через систему масової комунікації «М-коду. к.» охоплює переважна більшість членів суспільства; через єдиний механізм моди орієнтує, підпорядковує всі сторони людського існування: від стилю житла і одягу до типа хобі, від вибору ідеологічної орієнтації до форм і ритуалів інтимних стосунків; претендує на обхват і підпорядкування культури всього світу, його культурну «колонізацію».

загрузка...

  Серійна продукція «М-коду. к.» володіє рядом специфічних ознак: примітивність характеристики стосунків між людьми, зведення соціальних, класових конфліктів до сюжетно цікавих зіткнень «хороших» і «поганих» людей, чия мета — досягнення особистого щастя за будь-яку ціну; обов'язковість «щасливого кінця, що майже не знає виключень»; розважальна, забавність, сентиментальність коміксів, ходових книжно-журнальних публікацій, комерційного кіно з натуралістичним смакуванням насильства і сексу; орієнтованість на підсвідомість, інстинкти — жадання володіння, відчуття власності, національні і расові забобони, культ успіху, культ сильної особи і, в той же час, культ посередності, умовність, примітивна символіка (чорний костюм «чорного характеру» у фільмі-вестерні, квадратна щелепа супермена в коміксах, «казковість» Джеймса Бонда). Величезна роль деталей зовнішньої форми (одяг, обстановка, тип будинку, район мешкання, тип автомобіля і інше), що відокремлюють «своїх» від всіх останніх — «чужаків». Ці і подібні ознаки властиві буржуазній культурі з початку загальної кризи капіталізму, але їх концентрація в масовій продукції духовних благ утворює нову якість, що дозволяє відносити поняття «М-код. к.» саме до новітнього часу.

  «М-код. к.» затверджує тотожність матеріальних і духовних цінностей, в рівній мірі виступаючих як продукти масового вжитку; поняття «бестселер» придбало в ній універсальний характер. Для «М-коду. к.» характерне виникнення і прискорений розвиток особливого професійного апарату, завданням якого є використання вмісту споживаних благ, техніка їх виробництва і розподілу в цілях підпорядкування масової свідомості інтересам монополій і державного апарату, спотворення і заглушається протесту.

  Апарат «М-коду. к.» об'єднує дослідницьку, проектну і організаційно-комерційну діяльність фахівців вищої кваліфікації. Соціально-психологічні дослідження поставляють монополіям дані про коливання переваг і антипатій в різних категорій споживачів, про ефективність використовуваних прийомів обробки масової свідомості. Тут визначається вплив оформлення упаковки на вибір товару, «умовляючих» формулювань реклами на масштаби туризму, режисура політичних телевізійних турнірів на вирішення виборців, що коливаються, і тому подібне

  Спеціальне проектування, дизайн, безперервно створює нові зразки всього, що зрітельно або на слух сприймається масою споживачів: від графіки на конверті грамплатівки до системи оформлення міста, від музейної експозиції до режисури національного свята. Організаційно-комерційна ланка «М-коду. к.», так званий маркетинг використовує новітні засоби капіталістичної організації виробництва і торгівлі в індустрії духовних благ. Маркетинг надає вирішальний вплив на репертуар театрів, фінансування кінофільмів, структуру телепередач, політику видання книг і грамплатівок, особливий ринок молодіжної моди. Маркетинг як ланка «М-коду. к.» додав культурним процесам «спортивний» характер, залучаючи всі прояви творчості до безконечного процесу піднесення і падіння чергових «зірок» і «ідолів». При загальній орієнтації на масу апарат «М-коду. к.» здійснює чітке розшарування духовної продукції по типах споживачів.

  Осмислення «М-коду. к.» в буржуазній філософії було почато книгами О. Шпенглера (Німеччина), Х. Ортега-і-Гасета (Іспанія), Т. Адорно (Німеччина, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)), що зв'язали «М-код. к.» з концепцією «масового суспільства» що провіщали крах «вищої» культури в зіткненні з «масою», «натовпом». З 50-х років 20 століть переважає критичний аналіз «М-коду. к.» з позицій традиційного буржуазного ліберального гуманізму (Е. Фромм, Д. Рісмен, Е. ван ден Хаг, Г. Маркузе — США), Е. Морен (Франція), коли «М-код. к.» однозначно інтерпретується як граничне вираження духовної несвободи, засіб відчуження і пригноблення особи. Перебільшуючи роль технічних засобів масової комунікації, критики «М-коду. до.» розглядають її поза зв'язком з буржуазним характером культури і одночасно ігнорують подвійну природу «М-коду. до.». Поза сумнівом, що через систему масової комунікації мільйони людей дістають відому можливість ознайомитися з творами справжньої літератури, мистецтва, досягненнями науки. Ця подвійність служить грунтом для виникнення апологетичних концепцій, реабілітовуючих диференціацію культурної продукції і що стверджують, що «М-код. к.» відповідає запитам масового споживача (Т. Парсонс, США, та інші). Канадський соціолог М. Мак-Люен стверджує, що «М-код. к.» залучає до духовних цінностей маси, у минулому відчужені від пануючої культури, створює відносно високий стандарт форми масової культурної продукції. З романтичних позицій заперечуючи «цивілізацію писемності», Мак-Люен малює картину «глобального села», де за допомогою масової комунікації виникає ідилія вільного від індивідуалізму спілкування людей.

  «М-код. к.», що змальовується як чудовисько, що пожирає в людині все людське, — головний герой безлічі «антиутопій», книг-кошмарів, книг-застережень в західній літературі: Дж. Оруелл, О. Хакслі, Р. Бредбері, Р. Шеклі та інші.

  Боротьба з «М-кодом. к.», з її відкрито антидемократичним вмістом стала одним з важливих завдань в програмах і практиці прогресивних, демократичних сил в капіталістичних країнах. З середини 60-х років аналіз і критика «М-коду. к.» у всіх формах її прояву успішно розвиваються в роботах філософів і соціологів — марксистів.

 

  Літ.: Ашин Р. До., Міф про еліту і «масове суспільство», М., 1966; Давидов Ю. Н., Мистецтво і еліта, М., 1966; Глазичев Ст Л., Поезія роботів, в збірці: Мистецтво етичне і аморальне [М., 1969]; його ж, Проблема «масової культури» «Питання філософії», 1970 № 12; Morin E., L’esprit du temps, P., 1962; Riesman D., The lonely crowd, 7 ed., New Haven — L., 1963; Mcluhan М., The guthenberg galaxy, Toronto, 1967; Marcuse Н., One dimensional man, 11 ed., Boston [1969]; Toeplitz До. Т., Akyrema, 2 wyd., Warsz., 1970.

  Ст Л. Глазичев.