Дизайн
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дизайн

Дизайн (від англ.(англійський) design — проектувати, креслити, задумати, а також проект, план, малюнок), термін, що позначає новий вигляд діяльності по проектуванню наочного світу. Д. виник на початку 20 ст як реакція на стихійне формування візуальних і функціональних властивостей наочного середовища. Д. розробляє зразки її раціональної побудови, відповідні складному функціонуванню сучасного суспільства. Інколи під Д. розуміють лише одну з його областей — проектування естетичних властивостей промислових виробів. Д., проте, вирішує ширші соціально-технічні проблеми — функціонування виробництва, вжитку, існування людей в наочному середовищі. Д. знаходиться в особливому відношенні до всіх традиційних видів проектування, вирішуючи скруту, яка пов'язана з впровадженням в життя конкретних людей і суспільства в цілому нових наочних організацій, що створюють нерівноважну ситуацію в наочному світі.

  Слово «Д.» застосовується також для позначення результату проектної діяльності (наприклад, в таких словосполуках, як «Д. речі», «Д. автомобіля»), причому в даному вживанні воно не завжди зв'язується з сучасною практикою і деколи означає морфологію наочного світу, що створюється людиною на різних стадіях розвитку суспільства. У цьому сенсі говорять про первісний Д., про Д. 18 ст і т.п.

  Для позначення дизайнерській діяльності в різних її аспектах і проявах в різних мовах, поряд з терміном «Д.», існують і др.: «художнє конструювання» (у російському), «Formgebung» і «Formgestaltung» (у німецькому), «wzornictwo przemysłowe» (у польському) і т.д. Але в 1959 на першій генеральній асамблеї ІКСИД (ICSID, International Council of Societies of Industrial Design, Міжнародна рада організацій індустріального Д.), членом якого є і СРСР, в якості основного міжнародного терміну був все ж прийнятий термін «Industrial design» (у професійному скороченні — «design»), як найбільш ємкий по своїй смисловій структурі.

  В СРСР дизайнерська діяльність здійснюється в системі організацій, що складається із спеціальних художньо-конструкторських бюро. Науково-дослідними і дослідно-конструкторськими центрами є Всесоюзний НДІ(науково-дослідний інститут) технічної естетики і його філії, а також експериментальна студія при Союзі художників СРСР. Вони здійснюють методичне керівництво, розробляють перспективні моделі, методи прогнозування, встановлюють критерії якості промислових виробів, вивчають теорію і історію Д. Вопроси Д. систематично освітлюють в журналі «Декоративне мистецтво СРСР» і бюлетені «Технічна естетика» . Нарис історії Д. див.(дивися) в ст. Художнє конструювання .

  Літ.: Кантор До. М., Краса і користь [М., 1967]; Глазичев Ст Л., Про дизайн, М., 1970; серія «Проблеми матеріально-художньої культури», М., 1970—71.

  А. С. Моськаєва, Е. П. Зенкевіч.