«Масове суспільство» (англ. mass society), поняття, що вживається немарксистськими соціологами і філософами для позначення ряду специфічних меж сучасного суспільства. В області соціально-економічної «М-кодом. о.» зв'язується з індустріалізацією і урбанізацією, стандартизацією виробництва і масовим вжитком, бюрократизацією суспільного життя, поширенням засобів масовою комунікації і «масової культури» .
Витоки теорій «М-коду. о.» — в консервативно-аристократичній критиці буржуазно-демократичних перетворень в Європі і Америці в 18—19 століттях. Е. Берк (Великобританія), Же. де Местр, Л. Г. А. Бональд (Франція) виступили проти руйнування середньовічних суспільних груп і корпорацій, що, на їх думку перетворює суспільство в масу ізольованих індивідів. Ясно усвідомлюючи неминучість «нового порядку», А. Токвіль (Франція) використовував ідею «М-коду. о.» для характеристики буржуазного суспільства, що розвивається, з точки зору співвідношення в нім свободи і рівності. Токвіль показав, що централізація і бюрократизація, здійснювані в ім'я рівності в боротьбі з феодальною аристократією, приводять до встановлення контролю буржуазної держави над всіма сферами суспільств, життю і задушенню свободи. З кінця 19 століття ідеї «М-коду. о.» отримують розвиток в елітарній критиці так званого «омассовленія», «деспотизму мас» [Ф. Ніцше, О. Шпенглер (Німеччина), Х. Ортега-і-Гасет (Іспанія), Н. А. Бердяєв].
Виникнення фашизму в Європі в 20—30-х роках 20 століть зумовила різка зміна вмісту теорій «М-кодом. о.»: аристократичний захист цінностей еліти від «наддемократії» змінявся захистом буржуазно-демократичних прав від необмеженого панування «володарюючої еліти» (До. Манхейм, Е. Ледерер, Х. Арендт — Німеччина). У цих концепціях, що не розкривають справжні соціально-економічні причини і класову суть фашизму, ігнорується протилежність між фашистською диктатурою і соціалізмом, критика фашизму тісно переплітається з антикомунізмом.
Після 2-ої світової війни 1939—45 критика авторитарних тенденцій державно-монополістичного капіталізму з позицій буржуазного і дрібнобуржуазного лібералізму і романтизму стає основним напрямом в концепціях «М-коду. о.». Р. Міллс, Е. Фромм, Д. Рісмен (США) піддають критиці різні сторони буржуазного суспільства: економічне, політичне і соціальне відчуження, централізацію влади і занепад проміжних автономних асоціацій і організацій, конформізм «масової» людини, поширення стандартизованої культури. Ета соціальна критика незрідка перетворюється на звинувачувальний акт проти сучасного державно-монополістичного капіталізму. Проте вона абсолютизує відчуження і заперечує існування соціальних сил, здатних зруйнувати зловісний світ «М-кодів. о.».
Проти цих концепцій виступили багато буржуазних соціологів (Т. Парсонс, А. Етционі, Д. Белл, Р. Віленський — США), підкреслюючи їх однобічність, абстрактність і показуючи, що критики «М-коду. о.» недооцінюють значення як первинних груп і організацій, проміжних між індивідом і державою, так і ціннісних орієнтацій індивідів, через призму яких заломлюється сприйняття засобів масової комунікації. Паралельно з цією критикою в сучасній буржуазній соціології були зроблені спроби «позитивного трактування» «М-коду. о.» (Д. Мартіндейл, Д. Белл, Е. Шилс — США). Випробувавши великий вплив з боку доктрин «народного капіталізму», «держави загального благоденствування» і особливо теорії «єдиного середнього класу», даний варіант теорії «М-коду. о.» розриває з інтелектуальною традицією, в руслі якої виросли критичні концепциі«М. о.». Аналізуючи матеріальні основи «М-коду. о.», його соціальні і культурні інститути, представники цього напряму стверджують, що під впливом масового виробництва і масового вжитку відбувається процес становлення економічної, соціальної і політичної однорідності, стирання класових відмінностей. Таким чином, в цій концепції соціальний критицизм змінявся прямою апологетикою буржуазного суспільства.
Марксистський аналіз теорій «М-коду. о.», розкриваючи їх теоретичну неспроможність, лежачі в їх основі ідеологічні ілюзії і фікції, в той же час відзначає постановку в них ряду важливих проблем (про долі соціальної свободи, особи і культури на сучасному буржуазному світі, значенні засобів масової комунікації, ролі «первинних» і «проміжних» груп і ін.) і критику буржуазній цивілізації.
Літ.: Міллс P., Володарююча еліта, переклад з англійського, М., 1959; Стрільців Н. Н., Теоретичні витоки і еволюція концепцій «масового суспільства», «Питання філософії», 1970 № 12; Ашин Р. До., Доктрина «масового суспільства», М., 1971; Kornhauser W., The politics of mass society, 4 ed., N. Y., 1965; Mass society in crisis, ed. by B. Rosenberg (а. о.), 2 ed., N. Y., 1966.
