Масова комунікація (англ. mass communication), систематичне поширення повідомлень (через друк, радіо, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис) серед чисельно великих, розосереджених аудиторій з метою затвердження духовних цінностей даного суспільства і надання ідеологічної, політичної, економічної або організаційної дії на оцінки, думки і поведінку людей.
Матеріальною передумовою виникнення М. до. у 1-ій половині 20 століть стало створення технічних пристроїв, що дозволили здійснити швидку передачу і масове тиражування великих об'ємів словесної, образної і музичної інформації. Збірно комплекси цих пристроїв, що обслуговуються працівниками високої професійної спеціалізації, прийнято називати «засобами масової інформації і пропаганди» або «засобами М. до.».
М. до. є систему, що складається з джерела повідомлень і їх одержувача, зв'язаних між собою фізичним каналом руху повідомлень. Такими каналами є: друк (газети, журнали, брошури, книги масових видань, листівки, плакати); радіо і телебачення — мережа широкомовних станцій і аудиторій, що мають радіо- і телеприймальні пристрої; кіно, забезпечене постійним припливом фільмів і мережею проекційних установок; звукозапис (система виробництва і поширення грамплатівок магнітофонних роликів або касет); відеозапис.
Ефективність М. до. визначається не лише цілями і завданнями дії на читачів, слухачів, глядачів передаваних повідомлень, але і відповідністю їх вмісту і форми постійним і поточним інформаційним потребам людей.
Будучи потужним знаряддям ідейно-політичної боротьби, соціального управління, регулювання стосунків соціальних груп і поширення культури, М. до. стала важливим елементом суспільних стосунків, що роблять істотний вплив на її вміст і форми, на своєрідність ідеологічною, політичною і іншої пропаганди, на передачу розпоряджень влади, освіту різного вигляду і призначення, комерційну рекламу і розваги, здійснювані за допомогою засобів М. до.
В умовах капіталізму мети М. до., виступаючою як знаряддя панівного класу, визначаються завданнями апологетики буд соціальної несправедливості, збочення свідомості особи за допомогою маніпуляторських прийомів і «масової культури» . У соціалістичному товаристві М. до. покликана укріплювати ідейну і морально-політичну єдність суспільства, боротися з буржуазною ідеологією і пропагандою, служити вихованню гармонійно розвиненої особи.
Соціологія і психологія М. до., що виникли в 20-х роках 20 століть, вивчають структуру, закономірності і ефективність діяльності систем М. до., функціонування окремих її елементів. Теорія і методологія дослідження М. до. у марксистській і буржуазній соціології визначаються якісною відмінністю їх цілей і завдань.
Літ.: Фрід Н., Естерлінг До., Роздуми про пропаганду, «Проблеми світу і соціалізму», 1963 № 4; Вооглайд Ю., Як складається ідеологічна дія, «Комуніст Естонії», 1967 № 8; Соціологія і ідеологічна діяльність. Збірка, М., 1967; Алексєєв А. Н., Про масову комунікацію і її соціальні засоби, в збірці: Журналіст, преса, читач, Л., 1969; Проблеми соціальної психології і пропаганда. Збірка, М., 1971; Шерковін Ю. А., Психологічні проблеми масових інформаційних процесів, М., 1973 ; Райлі-молодший Дж. і Райлі М., Масова комунікація і соціальна система, в збірці: Соціологія сьогодні. Проблеми і перспективи, переклад з англійського, М., 1965; Waples D., Berelson B., Bradshaw F., What reading does to people, Chi., 1940; Merton R. K., Mass persuasion, N. Y. — L., 1946; The process and effects of mass communication, ed. W. Schramm, Urbana, 1955; People, society and mass communications, ed. L. A. Dexter, D. M. White, L., 1964.
