Комікс
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Комікс

Комікс (англ. comics, множина від comic — комічний, смішний), графічно-оповідний жанр, серія малюнків з короткими текстами, твірна зв'язного оповідання. Вважають, що предками жанру До. були серія картин (пізніше за гравюри) В. Хогарта «Кар'єру повії» (1730—31) і «Кар'єру марнотратника» (1732—35) і малюнків В. Буша в книзі «Макс і Моріц» (1865). Сучасні форми До. з'явилися в газетах США в 90-х рр. 19 в.: особливого поширення набули з 30-х рр. 20 ст (у тому числі До. відомого кінорежисера-мультиплікатора В. Діснея). До середини століття До. став одним з найпопулярніших жанрів так званою «масової культури» . Більшість сучасних До. втратило комічну природу; головні тематичні різновиди: До. про «дикий Захід» («Westerners»), про пригоди суперменів, про пригоди в джунглях, про тварин, про злочини («наймасовіший» різновид), про війну, «любовні», науково-фантастичні, псевдоісторичні До., а також До., стисло і спрощено перекладаючі твори класичної літератури. Прославляння у ряді категорій До. фізичної сили, жорстокої героїки, національної переваги, агресивної доблесті, так само як і зниження, «примітивізація» класики, - хронічне і зростаюче лихо сучасної «масової культури». Оберігаючи дитячу психіку, низку країн (Великобританія, Франція, Швеція, Нідерланди і ін.) офіційно заборонили поширення «До. про жахи» («horror-comics»).

  Незвичайно широке поширення До. і їх вплив на масового читача викликають заклопотаність західних художників; у 1965 в Італії відбувся форум діячів культури з багатьох країн Європи і Америки, присвячений долі «наймасовішого» жанру (див. журнал «Іноземна література», 1965 № 9, с. 252—58).

  Прогресивна зарубіжна періодика («Юманіте» і ін.) систематично використовує форму До. для популяризації класичних творів, кращих зразків пригодницької літератури, а також для створення «розповідей» про пригоди комічних і фантастичних персонажів. Оригінальною формою До. можна рахувати альбоми «Створення світу» (3 тт., 1951—53) Же. Еффеля. До форми До. незрідка прибігає радянський дитячий журнал «Веселі картинки» (видання ЦК ВЛКСМ, з 1956).

  Літ.: Daniels L., Comix, A history of comic books in America, N. Y., [1971].