Прості (Protozoa), тип одноклітинних тварин з групи еукаріотов . П. відрізняються від всіх інших еукаріотов, відношуваних до багатоклітинним, тим, що їх організм складається з однієї клітки, тобто вищий рівень організації у них клітинний. Майже все П. мікроскопічних розмірів, по різні по рівню морфо-фізіологічної диференціювання. Так, амеби влаштовані відносно просто (не мають диференційованих органоїдів захвату їжі, руху, скорочення і т.п.), інфузорії ж володіють складною організацією (мають поверхневі пеллікулярниє структури, опорну і скоротливу волокнину, органоїди руху — вії і їх похідні, спеціальні органоїди захвату їжі, захисту і т.п.). Всім П. властиві типова клітинна ультраструктура і комплекс органоїдів загального призначення: мітохондрії, ендоплазматична мережа, елементи апарату Гольджі, рибосоми, лізосоми. Ядро оточене типовою двохмембранною оболонкою з порами, містить каріоплазму, хромосоми (у інтерфазном ядрі вони зазвичай знаходяться в деспіралізованном стані) і нуклеолі.
Відоме 25—30 тис. видів П. Число ж видів П., що існують в природі, ймовірно, у декілька разів більше, т.к. із-за мікроскопічних розмірів і технічних труднощів фауна П. недостатньо досліджена, щорік описуються сотні нового вигляду. П. ділять на 5 класів: саркодові,жгутикові,споровіки,інфузорії,кнідоспорідії . Є декілька прогресивних ліній філогенезу, ведучих до утворення крупних таксонов — форамініфер, радіолярій, інфузорій, в яких морфо-фізіологічне диференціювання найбільш складне. Дороги морфо-фізіологічного прогресу в межах П. відрізняються від таких в багатоклітинних. Для прогресивної еволюції П. характерна полімеризація органоїдів, високий рівень поліплоїдії, диференціювання ядер на генеративні і вегетативні (в інфузорій їх називають мікронуклеус і макронуклеус ). Для багатьох П. характерні цикли розвитку, що виражаються в закономірному чергуванні безстатевого і статевого розмноження. Особливої складності досягають життєві цикли в паразитичних П. з класу споровіков (див. Кокцидії ).
П. широко поширені в природі і займають істотне місце в ланцюгах живлення в багато біоценозах і біосфері в цілому. Багато П. (жгутикові, радіолярії, інфузорії) входять до складу морського планктону, де незрідка, швидко розмножуючись, досягають величезної кількості. Вони служать важливою ланкою в живленні морського зоопланктону, особливо веслоногих ракоподібних. Багато П. (форамініфери, інфузорії) входять і до складу морського бентоса, що мешкає від літоралі до найбільших глибин. Описана фауна інфузорій, що населяють поверхневі шари морських пісків. Ряд П. входить до складу прісноводого планктону і бентоса. Видовий склад П. прісних вод служить показником міри їх сапробності, тобто забрудненості органічними речовинами. Деякі П., особливо інфузорії, — важливе джерело живлення мальків риб (в т.ч. і промислових) на найраніших стадіях їх розвитку.
Дуже багато П. перейшли до паразитичного способу життя, а 2 класи — споровіки і кнідоспорідії — цілком складаються з паразитів. Серед паразитичних П. особливе значення мають паразити людини, домашніх і промислових ссавців, а також птиць і риб. До захворювань людини, П., що викликається, відносяться малярія,лейшманіози,лямбліози,амебіаз і ін. Для рогатої худоби найбільш важкими, такими, що супроводяться високою летальністю, є захворювання, що викликаються кровопаразитами, — піроплазмідози,тейлеріози,тріпаносомози . Великого збитку завдають паразитичні П. і птахівництву (кокцидіози ). У рибництві від протозойних захворювань страждає переважно памолодь промислових риб. Так, паразитична інфузорія іхтіофтіріус здатна викликати поголовну загибель мальків. Клас кнідоспорідії в значній частині складається з паразитів риб (загін міксоспорідій ), а також паразитів корисних комах — бджіл і тутового шовкопряда (мікроспоридії роду нозема ). Розробляються способи вживання паразитичних П., а саме мікроспоридій, для боротьби з комахами-шкідниками; у цьому напрямі вже отримані обнадійливі результати.
Морськие П. — радіолярії і особливо форамініфери — грали важливу роль у формуванні осадових порід. Багато вапняків, крейдяні відкладення і ін. осадові породи, що формувалися на дні морських водоймищ в різні геологічні періоди, цілком або частково утворені скелетами (вапняними або кременевими) копалин П. У зв'язку з цим мікропалеонтологічний аналіз використовується при геолого-розвідувальніх роботах, головним чином в розвідці на нафту.
Різні види П. (амеби, інфузорії) широко застосовуються в лабораторній практиці при дослідженні цитологичеських, генетичних і біофізичних проблем. Добре розроблена техніка лабораторних культур багатьох видів П. Ізученієм П. займається протістология .
Літ.: Догель Ст А., Полянський Ю. І., Хейсин Е. М., Загальна протозоологія, М. — Л., 1962; Життя тварин, т. 1, М., 1968; Kudo R. R., Protozoology, 4 ed., Springfield (III.), 1954; ORELI K. G., Protozoology, 3 ed., B. — Hdib.— N. Y., 1973.
