Малярія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Малярія

Малярія (італ. malaria, від mala aria — погане повітря; раніше вважали, що хвороба викликається поганим повітрям), переміжна лихоманка, група близьких хвороб, що викликаються одноклітинними організмами, — плазмодіями і що передаються малярійними комарами . М. поширена серед населення ряду районів Африки, Азії, Південної Америки. У людини паразитують: збудник триденної М. — Plasmodium vivax, чотириденною, — Plasmodium malariae, тропічною, — Plasmodium falciparum, Овалі-м-коді. — Plasmodium ovale. Малярійний комар при смоктанні крові хворого М. (або паразитоносія) отримує плазмодіїв, які проходят в нім статевий цикл розмноження. У результаті цього циклу молоді плазмодії (спорозоїти) проникають в слинні залози комахи. При нападі комара на людину спорозоїти потрапляють із слиною комара в кров людини, а звідти — в печінку. У печінці відбувається безстатеве розмноження плазмодіїв, що завершується вступом в кров молодих паразитів, які проникають в еритроцити. Цим закінчується інкубаційний (прихований) період хвороби; тривалість цього періоду при триденній М. 7—21 сут (інколи до 8—14 мес ), при чотириденній 21—42 сут , при тропічній 9—16 і при Овалі-м-коді. 10—20 сут . Після цього виникають напади лихоманки, що протікають із зміною періодів ознобу, жару і поту. У типових випадках при триденній і Овалі-м-коді. напади повторюються через добу, чотириденною — через 2 сут , при легкій формі тропічної М. — через добу, при важкій формі вони тривають 24—36 ч з дуже короткими періодами нормальної температури (див. мал. 1 , 2 , 3 ). В хворих М. — головні болі, ломота в м'язах і суглобах збільшуються селезінка і печінка, розвивається недокрів'я. Під впливом лікування (інколи і без нього) напади припиняються, але при недостатньому лікуванні виникають знов. Лікування: протималярійні препарати — хлорохин (делагил і ін.), акрихін, хлорідін, хінін, хиноцид, прімахин та інші. У СРСР боротьба с М. була державним завданням. Була створена мережа протималярійних станцій, відкриті спеціалізовані інститути. Активно брали участь в проведенні протималярійних заходів громадські організації. В результаті М. в СРСР практично ліквідована.

загрузка...

  Літ.: Кассирський І. А., Теслярів Н. Н., Хвороби жарких країн, 2 видавництва, М., 1964; Малярія і її профілактика в СРСР. [Збірка], М., 1963.

  Н. Н. Теслярів.

Мал. 3. Температурна крива при чотириденній малярії.

Мал. 2. Температурна крива при триденній малярії: а — початкова лихоманка; б — щоденний тип лихоманки; у — регулярні напади з подальшим самокупірованієм.

Мал. 1. Температурна крива при тропічній малярії.