Глікоген
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Глікоген

Глікоген (від глюкоза і ...ген ), тваринний крохмаль (C 6 H 10 O 5 ) n , основний запасний вуглевод тварин і людини, зустрічається також у деяких бактерій, дріжджів і грибів. Особливо великий його вміст в печінці (3—5%) і м'язах (0,4—2%). Виявлений французьким фізіологом До. Бернаром в печінці (1857). Р. гомополісахарід, побудований з 6—20 тис. і більш за залишки а-d-глюкозі. Молекула Р. має розгалужену будову; середня протяжність нерозгалуженого ланцюга 10—14 залишків глюкози ( мал. 1 і 2 ). Молярна маса Р. 10 5 —10 7 . Р. білий аморфний порошок, в розчині полідісперсен, опалесцируєт. Оптично активний ([a] D = + 198°). Розчин Р. з йодом забарвлюється від фіолетово-коричневого до фіолетово-червоного кольору. Р. в організмі розщеплюється двома способами. В процесі травлення під дією амілаз відбувається гідролітичне розщеплювання Р., що міститься в їжі. Процес починається в ротовій порожнині і закінчується в тонкому кишечнику (при рН 7—8) з утворенням декстрину, потім мальтози і глюкози . У кров поступає глюкоза, надлишок якої включається в синтез Р. і у такому вигляді відкладається в тканинах. У клітках тканин можливо також гідролітичне розщеплювання Р., але воно має менше значення. Основна дорога внутріклітинного перетворення Р. — фосфоролітічеськоє розщеплювання, що відбувається під впливом фосфорилази і що приводить до послідовного відщеплення від молекули Р. залишків глюкози з одночасним їх фосфорилуванням. Що утворюється при цьому глюкозо-1-фосфат може залучатися до процесу глікогенолізу (див. Гліколіз ). При синтезі Р. обов'язковим етапом є фосфорилування глюкози. Синтез відбувається під дією ферменту глікогенсинтетази. У цитоплазмі Р. представлений сумішшю різнорідних по физико-хімічних властивостях полісахаридів з різною молярною масою. Склад Р. може мінятися залежно від функціонального стану тканини, порі року і ін.

загрузка...

  Вміст Р. в тканинах залежить від співвідношення актівностей фосфорилази і глікогенсинтетази і від постачання тканини глюкозою з крові. При пониженні рівня цукру в крові спостерігається висока активність фосфорилази і відбувається т.з. мобілізація Р. — зникнення його скупчень з цитоплазми. Навпаки, при збагаченні крові глюкозою (наприклад, після їди) переважає синтез Г. Важную роль в підтримці постійного рівня цукру в крові грає печінку, перетворюючи надлишок глюкози на Р. або мобілізуя його при недоліку цукру в крові. Ін.(Древн) органи запасають Р. лише для власного вжитку. При цьому глюкоза, що поступає в клітку, зазвичай використовується для синтезу Р., який в подальшому витрачається як основний субстрат анаеробних перетворень вуглеводів. Важливу роль в регуляції вмісту цукру в крові грає центральна нервова система. У мозковій тканині Р. мало, тому коливання рівня цукру в крові відбиваються на обмінних процесах в мозку. Напрям обміну Р. в печінці регулюється за допомогою біологічно активних речовин, за участю гіпоталамуса і симпатичної нервової системи. Найбільш важливі гормони адреналін і глюкагон (що викликають мобілізацію Р.) і інсулін, стимулюючий його синтез.

  Літ.: Хімія вуглеводів, М., 1967.

  Л. А. Болдирев.

Мал. 2. Ділянка молекули глікогену; залишки глюкози сполучені 1,4-глікозіднимі зв'язками, а в точці галуження — 1,6-глікозідной зв'язком.

Мал. 1. Схема молекули глікогену: А — «альдегідний» початок ланцюга; дрібні кухлі — глюкозниє залишки. Пунктиром обведені кордони b-декстріну; чотирикутник — ділянка молекули, формула якої приведена на мал.(малюнок) 2.