Глюкагон (гиперглікемічеський-глікогенолітічеський чинник — ГГФ), гормон, що виробляється підшлунковою залозою (у а -клетках лангергансових острівців); стимулює розпад глікогену печінки активацією ферменту фосфорилази і тим самим збільшує концентрацію цукру в крові. Р. — поліпептид, що містить 29 амінокислотних залишків. Американський біохімік В. Бромер отримав його в кристалічному вигляді (1956). Р. швидко розщеплюється в крові. У препаратах інсуліну може бути до 5—10% Р.
