Гіпоталамус (hypothalamus), подбугровая область, частина головного мозку, розташована під зоровими горбами; входить до складу проміжного мозку, утворює стінки і дно 3-го шлуночку (діенцефальна область). Від Р. на тонкій ніжці звисає нижній мозковий придаток — гіпофіз . Р. — сукупність вищих адаптивних центрів здійснюючу інтеграцію і пристосування функцій до цілісної діяльності організму. Йому належить основна роль в підтримці рівня обміну речовин, в регуляції діяльності травною, серцево-судинною, ендокринною і ін. фізіологічних систем. Т. о., Р. — одна з найважливіших ланок функціональної системи, що координує вегетативні функції з психічними і соматичними. У Р. більше трьох десятків парних скупчень нервових клітин — ядер. Він зв'язаний великим числом нервових доріг з відділами центральної нервової системи, що више- і пролягають нижче. У нервових клітинах ядер Р. утворюються деякі гормони (наприклад, Вазопресин), а також різні біологічно активні речовини (див. Нейросекреція ), що поступають по судинах і нервових волокнах в гіпофіз і сприяючі виділенню його гормонів (т.з. що вивільняють, або релізінг-чинникі). Р. здійснює нейро-гуморально-гормональний контроль функцій, регулює діяльність залоз внутрішньої секреції відповідно до потреб кліток, органів, фізіологічних систем, цілісного організму. Р. забезпечений багатою мережею судин і рецепторів, що уловлюють якнайтонші зрушення температури, вміст цукру, солей, води, гормонів і ін. у внутрішньому середовищі організму. Коливання в складі і властивостях внутрішнього середовища обумовлюють запуск відповідних механізмів, організуючих харчову і сексуальну поведінку (див. Мотивації ), створюють умови для підтримки постійності температури тіла. У Р. представлені також структури, що входять в складну систему, регулюючу зміну і підтримку сну і неспання. У задніх відділах Р. представлені головним чином структури, що здійснюють в основному за допомогою периферичних симпато-адреналових апаратів вегетативно-ендокринне забезпечення активної фізичної і психічної діяльності пристосування організму до змін зовнішнього і внутрішнього середовища (т.з. ерготропноє стан організму). Передні відділи Р. регулюють переважно відновні, асимілюючі процеси (т.з. трофотропноє стан організму) і підтримка відносної постійності внутрішнього середовища організму (гомеостаз ). При пошкодженнях Р. виникають ендокринні, обмінно-трофічні або вегетативні порушення, в тому числі зрушення терморегуляції, сну і неспання, емоційної сфери.
Літ.: Фізіологія і патологія діенцефальної області головного мозку. [Сб. ст.], М., 1963; Гращенков Н. І., Гіпоталамус, його роль у фізіології і патології, М., 1964; Фізіологія і патофізіологія гіпоталамуса, М., 1966; Monnier М., Functions of the nervous system, v. 1, Amst,, 1968.
