Хімічна технологія, наука про процеси, методи і засоби масової хімічної переробки сировини і проміжних продуктів.
Х. т. виникла в кінці 18 ст і майже до 30-х рр. 20 ст складалася з опису окремих хімічних виробництв, їх основного устаткування, матеріальних і енергетичних балансів. У міру розвитку хімічній промисловості і зростання числа хімічних виробництв виникла необхідність вивчення і встановлення загальних закономірностей побудови оптимальних химіко-технологічніх процесів, їх промислової реалізації і раціональної експлуатації.
Основне завдання Х. т. — поєднання в єдиній технологічній системі всіляких хімічно перетворень з физико-хімічними і механічними процесами: подрібненням і сортуванням твердих матеріалів (див., наприклад, Дроблення ), освітою і розділенням гетерогенних систем (див., наприклад, Фільтрування, Центрифугування, Відстоювання, Диспергування ), масообміном (див. Ректифікація, Абсорбція, Адсорбція, Кристалізація, Екстракція ) і теплообміном, фазовими перетвореннями (див. Фазовий перехід ), стискуванням газів, створенням високих і низьких температур, електричних, магнітних, ультразвукових полів і т.д. ДО Х. т. відносяться також транспортування, складування і зберігання сировини, напівфабрикатів і готових продуктів, контроль і автоматизація виробничих процесів, вибір конструкційних матеріалів для промислової апаратури, а також типів і одиничних потужностей апаратів.
Методи Х. т. використовують не лише в хімічній, але і в багатьох ін. галузях промисловості: нафтохімічних, металургійних, будівельних матеріалів, скляною, текстильною, целюлозно-паперовою, фармацевтичною, харчовою і ін.
Теоретичні основи Х. т. — вчення про процеси і апарати і хімічна кібернетика (в т.ч. математичне моделювання і оптимізація химіко-технологічніх процесів, автоматизовані системи управління).
Для вирішення завдань Х. т. використовуються досягнення в розвитку всіх розділів хімії (особливо фізичній хімії), фізики, механіки, біології, математики, технічної кібернетики (в т.ч. автоматизованих систем управління) промислової економіки і т.д.
Х. т. класифікується по різних принципах: 1) по сировині (наприклад, технологія переробки мінеральної, рослинної або тваринної сировини; технологія вугілля, нафти і т.п.); 2) по споживчому, або товарному, ознаці (наприклад, технологія добрив, фарбників, фармацевтичних препаратів); 3) по групах періодичної системи елементів (наприклад, технологія лужних металів, важких металів і ін.); 4) по типах хімічних реакцій і процесів (технологія хлорування, сульфування, електролізу і т.п.).
Розвиток Х. т. йде по шляху комплексного використання сировини і енергії в межах даного виробництва або в кооперації з ін. виробництвами, конструювання високопродуктивної апаратури з хімічно стійких матеріалів, розробки безперервних і замкнутих («безвідходних») процесів, що виключають забруднення повітря і водне басейнів шкідливими промисловими відходами, розширення діапазонів температур і тиску, використання каталітичних реакцій, вживання процесів в псевдозрідженому шарі, розвитку систем автоматизації, контрольно-вимірювальної техніки і т.п.
Літ.: Вольфковіч С. І., Егоров А. П., Епштейн Д. А., Загальна хімічна технологія, т. 1, М. — Л., 1952; Загальна хімічна технологія, під ред. С. І. Вольфковіча. т. 2, М., 1959; Кафаров Ст Ст Методи кібернетики в хімії і хімічній технології 2 видавництва, М., 1971.
