Фінансовий баланс, звідний фінансовий план, складова частина балансу народного господарства СРСР ; забезпечує балансову ув'язку доходів і витрат держави, виражаючи в звідному вигляді потреби економіки в грошових коштах, джерела їх формування, методи і форми їх акумуляції. Ф. би. використовується як ефективний інструмент звідного планерування при визначенні основних напрямів розвитку економіки, встановленні народно-господарських пропорцій на майбутній плановий період, забезпечує розробку і збалансувало фінансової програми держави в найзагальнішому її вигляді. На першій стадії планерування складання Ф. би. сприяє встановленню необхідного співвідношення між доходами і витратами держави, вибору оптимального варіанту проекту народно-господарського плану, що відповідає поставленим цілям і завданням і що забезпечує збалансований розвиток економіки країни в майбутньому періоді. На подальшій стадії, коли формується система фінансових планів, головним знаряддям координації фінансових зв'язків виступає Державний бюджет СРСР, за допомогою якого держава зв'язала окремі фінансові плани в цілісну систему, визначає місце кожного з них в проведенні фінансової політики, встановлює в народному господарстві фінансові і бюджетні взаємини обумовлені конкретними адресними завданнями народно-господарського плану.
Ф. би. складається з двох взаємно збалансованих частин (розділів): доходи держави і витрати держави.
Доходи держави: грошові накопичення (прибуток державних підприємств і організацій, податок із звороту внески до фонду соціального страхування); амортизаційні відрахування; доходи державного бюджету від колгоспів, споживчої кооперації і громадських організацій (в основному прибутковий податок ) ; доходи від зовнішньоекономічних операцій; вступи від населення (в основному державні податки, вступи по позиках, що вільно звертаються, і грошово-речових лотереях, добровільні внески); засоби банків на приріст фондів кредитування; ін. доходи.
Витрати держави: державні капітальні вкладення; капітальний ремонт; приріст нормативів власних оборотних коштів; відрахування в фонди економічного стимулювання ; державна дотація ; витрати на соціально-культурних заходи і науку, управління, оборону країни; витрати по зовнішньоекономічних операціях; приріст фондів кредитування банків; засоби на утворення державних матеріальних і фінансових резервів; операційні і пр. витрати.
Ф. би. грає важливу роль в планеруванні фінансів на перспективу. Розроблений на п'ять плі більше років, Ф. би. виражає довготривалу фінансову програму держави, служить основою для визначення напрямів фінансової політики на довгостроковий період.
Літ.: Ляндо А. М., Питання фінансового балансу народного господарства, М., 1963; Волуйський Н. М., Звідний фінансовий план, М., 1970; Аллахвердян Д. А., Фінанси і соціалістичне відтворення, М., 1971; Курченко Л. Ф., Балансовий метод у фінансовому планеруванні, М. 1973; Гаретовськнй Н. Ст, Деякі проблеми фінансового планерування, «Планове господарство», 1974 № 8; Державний бюджет СРСР, під ред. В. В. Лаврова і К. Н. Плотникова, М., 1975; Вовків А. М., Проблеми перспективного планерування фінансових ресурсів, «Планове господарство», 1975 № 2; Шеховцов Р. До., Звідне бюджетне планерування, М., 1976.
