Світовий капіталістичний ринок, система торговельно-економічних і кредитно-фінансових стосунків країн, що історично склалася на базі міжнародного капіталістичного розподілу праці, складових капіталістичну систему світового господарства . В ході тривалого розвитку М. до. р. прошел ряд етапів, кожен з яких характеризується визначеним рівнем інтернаціоналізації суспільного виробництва.
М. до. р. зародився в 16 ст на мануфактурній стадії розвитку капіталізму і став одним з головних чинників, що створили матеріальні передумови, необхідні для перемоги капіталістичного способу виробництва над феодальним. Нееквівалентна торгівля і колоніальна експлуатація були в той період у ряді вирішальних чинників процесу первинного накопичення капіталу .
Перехід провідних капіталістичних держав до крупного промислового виробництва в ході промислової революції 18 і 19 вв.(століття) ознаменував собою настання нового, вищого етапу розвитку М. до. р. Крупна промисловість фактично сформувала світовий ринок домонополістичного капіталізму. У те же час у величезній мірі зросла і її залежність від зовнішньої торгівлі . Економічні кризи надвиробництва, що відбуваються регулярно з 1825, привели до стрибкоподібного і нерівномірного розвитку світового капіталістичного виробництва і міжнародної торгівлі.
Завершуючий етап формування всеосяжного М. до. р. відноситься до періоду переростання капіталізму в імперіалістичну стадію. В. І. Ленін писав: «...на відомого рівня розвитку обміну, на відомому рівні зростання крупного виробництва, саме на тому рівні, який досягнутий приблизно на межі XIX і XX століть, обмін створив таку інтернаціоналізацію господарських стосунків і інтернаціоналізацію капіталу, крупне виробництво стало настільки великим, що вільну конкуренцію стала змінювати монополія» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 27, с. 95). Визначальним чинником розвитку міжнародної торгівлі на монополістичній стадії капіталізму стає вивіз капіталу, нерозривно пов'язаний з боротьбою держав за економічний і територіальний переділ світу. 1-я світова війна 1914—18 і її всесвітньо-історичні наслідки зробили величезний вплив на весь хід подальшого розвитку М. до. р. Війна привела до тривалого і глибокого порушення міжнародного товарообміну. Лише до 1924 фізичний об'єм товарообігу на М. до. р. знов досяг довоєнного рівня. В результаті Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії М. до. р. перестав бути всеосяжною системою світових торговельно-економічних зв'язків. У обстановці загальної кризи капіталізму нестійкість і ськачкообразность розвитку торгівлі на М. до. р. помітно посилилися, 2-я світова війна 1939—45 вщент потрясла структуру міжнародних економічних відносин капіталізму, але після 1945 відродження цих стосунків сталося порівняно швидше, ніж після 1-ої світової війни. Об'єм товарообігу в незмінних цінах на М. до. р. до 1947 перевищив відповідний рівень 1937, а в 1955 він перевершив його більш ніж на 60 %. У післявоєнний період на тенденції і особливості функціонування М. до. р. весь більший вплив починають робити чинники, що визначають процес неухильного поглиблення загальної кризи капіталізму. Відривши від капіталізму низки країн Європи і Азії означав істотне звуження кордонів М. до. р. Швидкий розвиток торговельно-економічних стосунків між соціалістичними країнами привів до утворення світового соціалістичного ринку . Торгівля між цими країнами, а також їх торгівля з капіталістичними країнами, що розвиваються, мають тенденцію до швидкому зростанню.
Післявоєнне зростання виробництва і помітне прискорення процесу його інтернаціоналізації в звужених рамках капіталістичного світового господарства зумовили подальше розширення міжнародного розподілу праці. Намітилися істотні зрушення в структурі міжнародного товарообігу під впливом науково-технічної революції. Це є віддзеркаленням раніше всього збільшення диспропорційної розвитку основних галузей промисловості і сільського господарства. Якщо в 1-ій половині 20 ст доля промислових виробів в товарообігу на М. до. р. складав біля 2 / 5 , то на початок 70-х рр. вона досягла приблизно 2 / 3 всього товарообігу на М. до. р. Украй посилився нерівномірність розвитку по основних групах товарів. Одній з найважливіших тенденцій міжнародного товарообігу в сучасний період стає поступове ослабіння ролі тих, що розвиваються країн на М. до. р. Їх питома вага в післявоєнному світовому капіталістичному товарообігу скоротилася майже в 2 рази: приблизно з 1 / 3 в кінці 40-х рр. до біля 1 / 6 на початку 70-х рр. Ці цифри відображають не лише процес погіршення положення країн, що розвиваються, на М. до. р., але і кардинальні зрушення в техніці виробництва і зовнішній торгівлі провідних капіталістичних держав, крупна промисловість яких як і раніше диктує найважливіші напрями розвитку міжнародного капіталістичного розподілу праці. Особливо зростає роль останнього у зв'язку з прискоренням науково-технічного прогресу, що охоплює головним чином основні галузі сучасної промисловості (хімічну промисловість, машинобудування, енергетику, приладобудування, електронну промисловість і ін.). Зростання цих галузей привело до значного розширення міжнародної капіталістичної торгівлі і підвищення питомої ваги в їй індустріально розвинених країн. Загальний об'єм товарообігу між цими країнами в 1953—73 зріс більш ніж в 5 разів, товарообіг продукції машинобудування — відповідно майже в 8 разів, а продукції хімічної промисловості — більш ніж в 10 разів. Відмічені довготривалі тенденції відображають крупні зміни, що відбуваються в сучасному міжнародному розподілі праці на М. до. р. Істотну роль в цьому процесі грають міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва, особливо у зв'язку з розширенням державно-монополістичного регулювання зовнішньої торгівлі, проведенням заходів щодо інтеграції економіки низки розвинених капіталістичних країн. Капіталістична інтеграція виявляється на М. до. р. в створенні торговельно-економічних блоків, що змагаються між собою (Європейське економічне співтовариство, Європейська асоціація вільної торгівлі ), міжнародних союзів фінансової олігархії для настання на позиції мас трудящих, експлуатації країн, що розвиваються. Економічною основою таких блоків і союзів є об'єктивно наростаючий процес інтернаціоналізації суспільного виробництва в капіталістичному світовому господарстві. У те ж час виникають тенденції до економічної інтеграції і зміцнення на М. до. р. зовнішньоторговельної співпраці окремих угрупувань країн, що розвиваються, в ході їх боротьби за досягнення економічної незалежності. Монополістичний капітал прагне підпорядкувати цей інтеграційний процес своїм інтересам.
Після 2-ої світової війни значно активізується діяльність імперіалістичних держав у сфері державно-монополістичного регулювання зовнішньої торгівлі, експорту капіталу, міжнародних валютних проблем, процесів ціноутворення на М. до. р. Весь хід післявоєнного розвитку показує, що посилення державно-монополістичної тенденції на М. до. р. не стабілізує його, не ослабляє антагоністичних протиріч, витікаючих з основних протиріч капіталізму. Ці протиріччя заглиблюються. В кінці 60-х — початку 70-х рр. М. до. р. неодноразово приголомшувався гострими валютно-фінансовими кризами, які охоплюють весь комплекс міжнародних торговельно-економічних і кредитно-грошових взаємозв'язків сучасного капіталізму. На початку 70-х рр. стався спалах паливно-енергетичної кризи. Прогрес людства вимагає швидкої ліквідації у сфері міжнародного розподілу праці всіх згубних наслідків імперіалізму і колоніалізму, створення справжнього всеосяжного світового ринку, рівноправними учасниками якого можуть стати всі країни. Боротьба прогресивних сил світу за формування і розвиток такого ринку перетворюється на одну з актуальних міжнародних проблем.
Літ.: Маркс До., Капітал, т. 1—3, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23—25; Ленін Ст І., До характеристики економічного романтизму, Полн, собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 2; його ж, Імперіалізм, як вища стадія капіталізму, там же, т. 27; Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Міжнародна Нарада комуністичних і робочих партій. Документи і матеріали, М., 1969; Манукян А. А., Проблеми післявоєнного розвитку економіки капіталістичних країн, М., 1966; Рималов Ст Ст, Розпад колоніальної системи і світове капіталістичне господарство, М., 1966; Бункина М. До., Центри світового імперіалізму: підсумки розвитку і розставляння сил, М., 1970; Політична економія сучасного монополістичного капіталізму, т. 2, М., 1970.
