Світовий ринок, сукупність національних ринків окремих країн, зв'язаних один з одним торговельно-економічними стосунками. Сформувався вперше на базі капіталістичного способу виробництва як світовий капіталістичний ринок . В сучасну епоху охоплює всі основні напрями міжнародного розподілу праці двох світових соціально-економічних систем. Масштаби розвитку М. р. відображають міру розвитку процесу інтернаціоналізації суспільного виробництва.
Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції, утворення світової соціалістичної системи господарства (див. Світова система соціалізму ) і світового соціалістичного ринку як частини М. р. сприяли обмеженню колишнього всевладдя і диктату монополістичного капіталу на М. р., привели до виникнення і зміцнення в рамках глобальної світової економіки (див. Світове господарство ) нових напрямів міжнародних торгівельних зв'язків як на ринку соціалістичних країн, так і між державами, що відносяться до різних соціально-економічних систем. На початку 70-х рр. на соціалістичні країни доводилося понад 10 % світового товарообігу, з них приблизно 2 / 3 складала взаємна торгівля країн соціалізму, 1 / 3 — їх торгівля з несоциалістічеськимі країнами. Завоювання після 2-ої світової війни 1939—45 більшістю країн колоніального світу політичної самостійності, швидкий розвиток і зміцнення їх дружніх торговельно-економічних зв'язків зі світовою соціалістичною системою відкривають принципово нові можливості для успішної антиімперіалістичної боротьби за проведення незалежної економічної політики на М. р.
Країни соціалізму, всі прогресивні сили світу борються за встановлення на М. р. стійких, достовірно рівноправних стосунків. Вони добиваються розвитку на цьому ринку взаємовигідних стосунків як в зовнішній торгівлі, так і у сфері всестороннього промислового, технічного і наукового співпраці всіх країн світу, яке в умовах сучасної науково-технічної революції дозволяє в найбільшій мірі використовувати переваги міжнародного розподілу праці. Така співпраця є також чинником надійного матеріального закріплення мирних стосунків між державами. Особливістю сучасної фази розвитку М. р. є перехід на основі міждержавних угод до комплексної і довгострокової співпраці між країнами що відносяться до різних суспільних систем. Такого роду угоди були поміщені СРСР і іншими соціалістичними державами з багатьма країнами, що розвиваються, а на початку 70-х рр. і з рядом розвинених капіталістичних держав.
Подальші перспективи прогресивного розвитку М. р. нерозривно пов'язані із створенням на нім умов, сприяючих зміцненню мирного співіснування країн з різних суспільно-політичних буд поліпшенню можливості використання всіма країнами переваг взаємовигідного міжнародного розподілу праці.
