Світовий суд, у ряді буржуазних держав нижча ланка судової системи. М. с. як суд першої інстанції розбирає справи про малозначні кримінальні злочини, проводить попередній розгляд значніших кримінальних справ і розглядає в спрощеному порядку дрібні справи. Вперше були створені в Англії (у 14 ст), потім в Північній Америці (у 17 ст), у Франції (в кінці 18 ст, в 1959 ліквідовані), в Росії (у 2-ій половині 19 ст).
У Великобританії з 1 січня 1972 діють лише світові судді магістратських судів (раніше існували четвертні сесії світових суддів графств і четвертні сесії світових суддів міст-графств). Світові судді магістратських судів утворюють (у складі не більше 7 суддів) т.з. малу сесію, а у випадках, передбачених законом, едінолічно розглядають по першій інстанції дрібні кримінальні і цивільні справи. Вирішення світових суддів і малих сесій можуть бути оскаржені у Відділення королівської лави Високого суду Великобританії. Світові судді призначаються довічно лордом-канцлером. За посадою ними є мери і голови місцевих органів самоврядності. За законом 1949 вони можуть виконувати свої функції до досягнення 75 років. До 1972 в країні налічувалося 18 тис. світових суддів. Для заняття посади світового судді встановлені віковою, майновий і інші цензи. Т. до. світові судді не отримують винагороди, заняття цієї посади стало привілеєм представників імущих класів.
В США М. с. — також нижчі суди з обмеженою компетенцією. Як правило, вони існують лише в сільських районах. Судді М. с. обираються населенням або законодавчими органами штатів, а в деяких штатах призначаються губернаторами; термін їх повноважень від 2 до 6 років. У більшості штатів діяльність світових суддів оплачується сторонами, що сперечаються, по гонорарній системі (залежно від суми стягнутого штрафу, ціни позову, розміру отриманого адвокатом гонорару і ін.), в деяких штатах світові судді отримують платню.
В дореволюційній Росії М. с. були засновані в 1864 (див. Судова реформа 1864 ) і складалися з дільничних світових суддів і з'їзду світових суддів (апеляційна інстанція). Дільничні світові судді розглядали по першій інстанції цивільні справи при ціні позову до 500 (а пізніше до 1000) рублів і деякі кримінальні справи. М. с. обиралися земськими зборами повітів, а в містах — міськими управами строком на 3 роки з осіб, що мали у власності нерухомість на суму не менше 3000 рублів і що задовольняли вимогам ряду ін. цензов. У 1889 М. с. були ліквідовані, їх повноваження в повітах були передані земським начальникам, а в містах — міським суддям. Закон 1912 про М. с. передбачав їх відновлення, але не був повністю реалізований.
