Світовий соціалістичний ринок

Світовий соціалістичний ринок, система планомірних товарно-грошових стосунків між соціалістичними країнами. М. с. р. склався після 2-ої світової війни 1939—45 з утворенням світової системи соціалізму на основі розширення взаємного товарообігу і надання послуг, розвитку інших форм економічного і науково-технічного співробітництва соціалістичних країн. Важливу роль у формуванні М. с. р. грає монополія зовнішньої торгівлі кожної країни, на основі якої здійснюються зовнішньоторговельні операції і зіждется вся сукупність товарно-грошових стосунків соціалістичних країн. Розвиток М. с. р. визначається економічними законами соціалістичного способу виробництва, сприяє зміцненню світової соціалістичної системи господарства. Основні межі М. с. р. — плановий характер товарообігу, що виявляється в ув'язненні довгострокових торгівельних угод і річних протоколів про взаємні постачання товарів; неухильне зростання звороту і вдосконалення його структури на основі поглиблення розподілу праці між соціалістичними країнами; підвищення ємкості і стійкість; відносна стабільність цін. Розвиток М. с. р. відображає об'єктивний процес розвитку соціалістичної економічної інтеграції (див. Інтеграція соціалістична економічна ) .

Зростання звороту зовнішньої торгівлі соціалістичних країн

  * По курсу, встановленому з 1 січня 1961, в цінах відповідних років.

  В рамках М. с. р. розвивається найважливіша його частина — ринок країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги). Координація народно-господарських планів країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги), на основі якої відбуваються поглиблення розподілу праці, розширення спеціалізації і кооперації виробництва, особливо в таких галузях, як машинобудування, хімічна промисловість радіоелектроніка, розвиток паливно-енергетичної і сировинної бази, транспорту і т. д., є головним засобом формування стійких і взаємовигідних економічних зв'язків між цими країнами. Темпи зростання звороту ринку країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) випереджають темпи зростання звороту М. с. р. Так, за 1951—1972 зворот зовнішньої торгівлі всіх соціалістичних країн збільшився в 7,2 разу, а країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) — в 9 разів. З загального звороту зовнішньої торгівлі країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) в 1972 близько 63 % доводилося на їх взаємну торгівлю, у тому числі (у %) Болгарії близько 78, Угорщині близько 65, ГДР(Німецька Демократична Республіка) понад 68, Куби понад 61, МНР(Монгольська Народна Республіка) понад 95, Польщі 59, Румунія 47, СРСР 60, Чехословакії 67 (див. також таблиця.). Зворот торгівлі країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) з Кубою за 1961—71 збільшився в 6 разів і в 1971 перевищив 1150 млн. рублів. У зв'язку зі вступом Куби в члени СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) (1972) її торгівельні зв'язки з країнами — членами цієї організації розширюватимуться. Зміцнюються торгівельні зв'язки країн соціалістичної співдружності з ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам), КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) і СФРЮ(Соціалістична Федеральна Республіка Югославія). Зворот торгівлі цих країн з країнами — членами СЕВ(Рада економічній взаємодопомозі) за 1966—72 збільшився майже в 2 рази.

  До 1960 в М. с. р. активно брав участь КНР(Китайська Народна Республіка). Починаючи з 1960 керівники КНР(Китайська Народна Республіка) стали на дорогу згортання торгівлі і інших форм економічного і науково-технічного співробітництва з СРСР і іншими соціалістичними країнами. У 1971—72 в порівнянні з 1970 дещо збільшилася торгівля КНР(Китайська Народна Республіка) з країнами — членами СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги), але і при цьому об'єм її був в 1972 майже в 4 рази нижче, ніж в 1960.

  Поряд із зростанням об'єму звороту М. с. р. відбуваються істотні зрушення в його товарній структурі, що відображають процеси, пов'язані з розвитком науково-технічної революції в соціалістичних країнах, поглибленням і вдосконаленням співпраці і розвитком соціалістичної економічної інтеграції. У експорті і імпорті соціалістичних країн зростає доля промислової продукції, у тому числі готових виробів з високою мірою обробки (машин, устаткування, промислових товарів народного вжитку), і скорочується доля сировини і матеріалів, палива, продовольства. Збільшується також доля машин і устаткування в імпорті тих соціалістичних країн, які самі є одночасно крупними їх експортерами, що свідчить про поглиблення спеціалізації виробництва і відображає інтеграційні процеси. Доля цих видів продукції в імпорті ГДР(Німецька Демократична Республіка), наприклад, зросла з 13 % у 1960 до 32 % у 1972, в імпорті ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) — відповідно з 22 до 34 %.

  В цілях подальшого поглиблення і вдосконалення співпраці і розвитку соціалістичної економічної інтеграції в країнах — членах СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) у відповідності з Комплексною програмою соціалістичній економічній інтеграції, прийнятою 25-ою сесією СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) в липні 1971, вводяться додаткові потужності по виробництву товарів на експорт в рамках міжнародного соціалістичного розподілу праці і збільшення виробництва товарів для якнайповнішого задоволення потреб М. с. р. Тим самим створюються передумови для розширення зовнішньої торгівлі кожній з країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) зі всіма ін. країнами — членами СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) в цілому.

  Базою цін М. с. р. служать середні ціни, що діють на основних, характерних для даного товару світових товарних ринках. У взаємній торгівлі країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомога) застосовуються контрактні ціни, які встановлюються, як правило, на термін дії торгівельних угод, що укладаються на п'ятирічний період. У торгівлі країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) з іншими соціалістичними країнами контрактні ціни за домовленістю сторін часто встановлюються на базі поточних цін на основних світових товарних ринках.

  В Комплексній програмі передбачається, що країни — члени СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) в найближчий період виходитимуть з нині чинних принципів визначення цін у взаємній торгівлі, тобто встановлювати їх на базі світових цін з очищенням від шкідливого впливу кон'юнктурних чинників капіталістичного ринку. Одночасно країни проведуть комплексне вивчення питань вдосконалення зовнішньоторговельних цін.

  Істотну роль у розвитку М. с. р., особливо взаємної торгівлі країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги), грає співпраця соціалістичних країн в області валютно-фінансових і кредитних стосунків. Із створенням Міжнародного банку економічного співробітництва (МВЕС) в 1963 і переходом до розрахунків в перевідних рублях балансування вступів і платежів по товарних постачаннях між країнами — членами СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) і взаємному наданню послуг здійснюється на багатобічній основі, що сприяє розширенню товарообігу між цими країнами.

  Всемірно розвиваючи взаємну торгівлю і інші форми економічного співробітництва, соціалістичні країни прагнуть до розширення зовнішньоекономічних, у тому числі торгівельних зв'язків з іншими державами, зацікавленими в нормалізації міжнародної торгівлі і розширенні торгівельних і економічних зв'язків з країнами соціалізму.

  Розширюються торгівельні зв'язки соціалістичних держав з країнами, що розвиваються. У 1972 зворот торгівлі країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) з ними перевищив 5,6 млрд. рублів і був в 3,5 разу вище, ніж в 1960. Країни СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) надають їм технічне сприяння в створенні більше 1000 крупних об'єктів в різних галузях народного господарства.

  Послідовна політика СРСР і інших країн соціалістичної співдружності, направлена на зміцнення світу і зміцнення міжнародної безпеки, створює передумови для всестороннього розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і науково-технічної співпраці з розвиненими капіталістичними країнами. На початку 70-х рр. значно розширилася торгівля соціалістичних країн з Францією, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Фінляндією, Італією, Японією, а також з США. За період 1961—72 зворот торгівлі країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) з розвиненими капіталістичними країнами зріс в 3,5 разу і в 1972 перевищив 16,5 млрд. рублів.

  Торгівля і інші форми зовнішньоекономічних зв'язків соціалістичних і капіталістичних країн будуються на взаємовигідній основі з врахуванням використання переваг усесвітнього розподілу праці, розвиток їх сприяє зміцненню мирного співіснування держав з різним суспільним устроєм.

  Літ.: Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Комплексна програма подальшого поглиблення і вдосконалення співпраці і розвитку соціалістичної економічної інтеграції країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомога), М., 1971; Шагалов Р. Л., Економічна ефективність товарного обміну між соціалістичними країнами, М., 1966; Зовнішня торгівля європейських соціалістичних країн, М., 1967; Попів До. І., Розвиток економічних зв'язків країн соціалізму, М., 1968; Іванов Н. І., Міжнародні економічні відносини нового типа, М., 1968; Сенін М. Ст, Соціалістична інтеграція, М., 1969; Тучкин Р. М., Економічна ефективність зовнішньої торгівлі, М., 1969; Золотарев Ст І., Світовий соціалістичний ринок, М., 1969.

  Ст І. Золотарев.