Міжнародний соціалістичний розподіл праці
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Міжнародний соціалістичний розподіл праці

Міжнародний соціалістичний розподіл праці , міждержавний розподіл праці нового типа, що формується разом з виникненням і розвитком світової соціалістичної системи господарства. На відміну від що стихійно складається в ході конкурентної боротьби капіталістичного міжнародного розподілу праці, ведучого до різких відмінностей в рівнях економічного розвитку країн, до експлуатації економічно слаборозвинених країн розвиненими капіталістичними державами, М. с. р. т. здійснюється свідомо і планомірно, відповідно до життєвих інтересів всіх соціалістичних країн і сприяє вирівнюванню рівнів їх економічного розвитку. Будується на принципах повного рівноправ'я, взаємної пошани, незалежності і суверенітету, соціалістичного інтернаціоналізму, товариської взаємодопомоги. М. с. р. т. підвищує економічну ефективність суспільного виробництва і на цій основі сприяє прискоренню темпів зростання народного господарства і добробуту трудящих у всіх соціалістичних країнах.

  Головна сфера М. с. р. т. — матеріальне виробництво. Соціалістичні країни беруть участь як в міжгалузевому, так і у внутрігалузевому розподілі праці, відповідно розвиваючи наочну, подетальную, поузловую і технологічну спеціалізацію виробництва. Швидко розвивається М. с. р. т. в області науково-технічної діяльності і невиробничої сфери (див. Науково-технічна співпраця соціалістичних країн ).

  Основні принципи М. с. р. т. були розроблені 15-ою сесією СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) і схвалені Нарадою представників комуністичних і робочих партій країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) в червні 1962. Сесією СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) вони сформульовані так: правильний облік об'єктивно необхідних пропорцій економічного розвитку кожної країни і світової соціалістичної системи в цілому, сприяючий досягненню збалансованості економіки кожної країни; забезпечення високої економічної ефективності М. с. р. т., що виражається в швидких темпах зростання виробництва і повнішому задоволенні потреб населення в кожній країні при мінімальних витратах суспільної праці; забезпечення поєднання міжнародної спеціалізації виробництва і комплексного (багатобічного) розвитку економіки окремих соціалістичних країн на користь якнайповнішого і доцільнішого використання у всіх країнах природних і економічних передумов виробництва, включаючи трудові ресурси; поступове подолання відмінностей, що історично склалися, в рівнях економічного розвитку окремих країн, перш за все шляхом індустріалізації країн з відносно невисоким рівнем економічного розвитку і на основі максимального використання внутрішніх можливостей кожної країни, а також переваг світової соціалістичної системи. Розвиток М. с. р. т. не ущемлює суверенітету країн, оскільки зобов'язання по розвитку виробництва певних видів продукції для забезпечення братських країн приймаються добровільно, на основі взаємної вигоди.

  Найбільшого розвитку М. с. р. т. досягло в країнах — членах СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги). У 1971 їх взаємний товарообіг перевищив 36 млрд. рублів, а їх товарообіг зі всіма соціалістичними країнами склав 40 млрд. рублів. У зовнішньому товарообігу країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) переважає взаємний продаж товарів. Вона складала (1971, в %): у Болгарії 75,1, Угорщині 63,9, ГДР(Німецька Демократична Республіка) 67,4, Монголії 95,4, Польщі 61,9, Румунія 47,2, СРСР 56,2, Чехословакії 64,2. Доля всіх соціалістичних країн в товарообігу складала (1971, в %): Болгарії 78,5, Угорщині 67,5, ГДР(Німецька Демократична Республіка) 71,7, Монголії 98,8, Польщі 65,3, Румунія 55,3, СРСР 65,4, Чехословакії 69,8.

  Видне місце в М. с. р. т. займає СРСР. У зовнішньому товарообігу СРСР соціалістичних країн припадає на частку біля 2 / 3 . Крупна роль належить Радянському Союзу в економічних зв'язках по паливу і сировині. Так, в 1972 з СРСР було вивезено в інші соціалістичні країни понад 60 млн. т нафти і нафтопродуктів, 3,4 млрд. м 3 газу, 16 млн. т кам'яного вугілля, понад 34 млн. т залізняку, понад 79 тисяч т цинку, 84 тисячі т свинцю, понад 358 тисяч т алюмінію, близько 7 млн. щільних м 3 круглого лісу і пиломатеріалів, понад 415 тисяч т бавовни-волокна, близько 6,5 млрд. квт·ч електроенергії. Вивозять в інші соціалістичні країни: кам'яне вугілля — Польща, Чехословакія; нафтопродукти — Румунія; боксити, глинозем і алюміній — Угорщина; калійні солі — ГДР(Німецька Демократична Республіка). З кожним роком зростає М. с. р. т. в області машинобудування і металообробки, що обумовлене зростанням промисловості соціалістичних країн і підвищенням її технічного рівня. М. с. р. т. охоплює і легку промисловість, особливо взуттєву, текстильну, трикотажну, швацьку, меблеву.

  Розподіл праці в сільському господарстві і харчовій промисловості дає можливість забезпечити соціалістичні країни тими видами продовольства і сільськогосподарської сировини, які по кліматичних і іншим умовам в даній країні не можуть вироблятися або виробляються в недостатній кількості. Найбільше значення в цій групі товарів мають: зерно, що йде з СРСР в ГДР(Німецька Демократична Республіка), Чехословакію, Польщу, на Кубу; бавовна і льон — з СРСР в низку соціалістичних країн; овочі, фрукти, овочеві і фруктові консерви — з Болгарії, Румунії, Угорщини в СРСР, ГДР(Німецька Демократична Республіка), Чехословакію і інші країни; цукор — з Куби в низку країн; продукція тваринництва — з МНР(Монгольська Народна Республіка); яйця, птиця, шинка — з Польщі і інших країн.

  Всього більшого значення набуває розподіл праці і кооперація в області наукових досліджень і технічних розробок. У 1966—70 країн СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) об'єднали свої зусилля в розробці близько 200 наукових тим.

  Планомірно регульоване комуністичними і робочими партіями і урядами соціалістичних країн М. с. р. т. лежить в основі розвитку соціалістичної, економічної інтеграції (див. Інтеграція соціалістична економічна ). Прийнята 25-ою сесією СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) (липень 1971) Комплексна програма подальшого поглиблення і вдосконалення співпраці і розвитку соціалістичної економічної інтеграції передбачає подальше поглиблення М. с. р. т., планомірне розширення міжнародної спеціалізації і кооперації в області виробництва, науки і техніки (див. Міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва ).

  М. с. р. т. не виключає участі соціалістичних країн в усесвітньому розподілі праці і будується з врахуванням останнього. Розвиваючи економічні зв'язки зі всіма країнами світу, соціалістичні країни укріплюють матеріальну основу мирного співіснування двох світових соціально-економічних систем.

 

  Літ.: Основні принципи міжнародного соціалістичного розподілу праці, М., 1964; Комплексна програма подальшого поглиблення і вдосконалення співпраці і розвитку соціалістичної економічної інтеграції країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги), М., 1971; Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Економічна ефективність міжнародного соціалістичного розподілу праці, М., 1965; Богомолов О. Т., Теорія і методологія міжнародного соціалістичного розподілу праці, М., 1967; Світова соціалістична система господарства, т. 3 — Міжнародний соціалістичний розподіл праці і розміщення виробництва в світовій соціалістичній системі, М., 1967; Проблеми міжнародного соціалістичного розподілу праці. Економічні нариси, Л., 1967; Будкiн Ст С., Miжнародній подiл працii та будiвніцтво матерiaльно-технiчної базі coiaлicтічніх країн, Київ, 1969 (бібл.); Кишш Т., Проблеми соціалістичної інтеграції країн СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги), переклад з угорського, М., 1971.

  П. М. Алампієв.