Реакційна здатність
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Реакційна здатність

Реакційна здатність, характеристика хімічної активності речовин, що враховує як різноманітність реакцій, можливих для даної речовини, так і їх швидкість. Наприклад, благородні метали (Au, Pt) і інертні гази (Не, Ar, Kr, Xe) хімічно інертні, тобто у них низький Р. с.; лужні метали (Li, Na, До, Cs) і галогени (F, Cl, Вг, I) хімічно активні, тобто володіють високому Р. с. У органічній хімії насичені вуглеводні характеризуються низькому Р. с., для них можливі нечисленні реакції (радикальне галогенірованіє і нітрація, дегідрування, деструкція з розривом С—С-связей і деякі ін.), що відбуваються в тяжких умовах (висока температура, ультрафіолетове опромінення). Для галогенопроїзводних насичених вуглеводнів вже можливі, крім того, реакції дегидрогалогенірованія, нуклеофільного заміщення галогену утворення магнійорганічеських з'єднань і ін., що відбуваються в м'яких умовах. Наявність в молекулі подвійних і потрійних зв'язків, функціональних груп (гідроксильною —ОН, карбоксильною —СООН, аміногрупи —NH 2 і ін.) приводить до подальшого збільшення Р. с. Кількісно Р. с. виражають константами швидкостей реакцій (див. Кінетика хімічна ) або константами рівноваги в разі оборотних процесів (див. Рівновага хімічна ). Сучасні уявлення про Р. с. засновані на електронній теорії валентності (див. Валентність ) і на розгляді розподілу (і зсуву під дією реагенту) електронної щільності в молекулі. Електронні зсуви якісно описуються в термінах індуктивних і мезомерних ефектів (див. Мезомерія ), кількісно — із застосуванням квантовомеханічних розрахунків (див. Квантова хімія ). Головний чинник, що визначає відносний Р. с. у ряді родинних з'єднань, — будова молекули: характер заступників, їх електронний і просторовий вплив на реакційний центр (див. Просторова скрута ), геометрія молекул (див. Конфігурація молекул, Конформація ). Р. с. залежить і від умов реакції (природи середовища, присутності каталізаторів або інгібіторів, тиску, температури, опромінення і т.п.). Всі ці чинники надають на швидкість реакцій різне, а інколи протилежний вплив в залежності від механізму даної реакції. Кількісний зв'язок між константами швидкості (або рівноваги) в межах однієї реакційної серії може бути представлена кореляційними рівняннями, що описують зміни констант залежно від зміни якого-небудь параметра (наприклад, ефекту заступника — рівняння Гаммета — Тафта, полярності розчинника — рівняння Бренстеда і т.п.). Див. також Реакції хімічні, Оборотні і необоротні реакції, Швидкість хімічної реакції, Активований комплекс, Каталіз, Орієнтації правила, Електронні теорії в органічній хімії, Радикали вільні .