Жировий обмін, сукупність процесів перетворення нейтральних жирів і їх біосинтезу в організмі тварин і людини. Ж. о. можна розділити на наступні етапи: розщеплювання тих, що поступили в організм з їжею жирів і їх всмоктування в шлунково-кишковому тракті; перетворення продуктів розпаду жирів, що всмокталися, в тканинах, що ведуть до синтезу жирів, специфічних для даного організму; процеси окислення жирних кислот, що супроводяться звільненням біологічно корисної енергії; виділення продуктів Же. о. з організму.
В порожнині рота жири жодним змінам не піддаються: у слині немає ферментів, що розщеплюють жири. Розщеплювання жирів починається в шлунку, проте тут воно протікає з невеликою швидкістю, оскільки ліпаза шлункового соку може діяти лише на заздалегідь емульговані жири, в шлунку ж відсутні умови, необхідні для утворення жирової емульсії. Лише у дітей раннього віку, одержуючих з їжею добре емульговані жири (молоко), розщеплювання жирів в шлунку може досягати 5%. Основна частина жирів їжі піддається розщеплюванню і всмоктуванню у верхніх відділах кишечника. У тонкому кишечнику жири гидролізуются ліпазою (підшлунковою залозою, що виробляється, і залозами кишечника) до моногліцеридів і у меншій мірі до гліцерину і жирних кислот. Міра розщеплювання жирів в кишечнику залежить від інтенсивності вступу в кишечник жовч і від вмісту в ній жовчних кислот . Останні активують кишкову ліпазу і емульгують жири, роблячи їх доступнішими дії ліпази; крім того, вони сприяють всмоктуванню вільних жирних кислот. Жирні кислоти, що всмокталися, в слизовій оболонці оболонці кишечника частково використовуються для ресинтезу жирів і ін. ліпідів, специфічних для даної тканини організму, частково у вигляді вільних жирних кислот переходять в кров. Механізм синтезу трігліцерідов з жирних кислот пов'язаний з активацією останніх шляхом утворення їх з'єднань з коферментом А (Ко А ). Знов синтезовані трігліцеріди, а також трігліцеріди, що всмокталися в нерозщепленому вигляді, і вільні жирні кислоти можуть переходити із стінки кишечника як в лімфатичну систему, так і в систему комірної вени. Трігліцеріди, що поступили в лімфатичну систему через грудну протоку, переходять невеликими порціями в загальний круг кровообігу і можуть відкладатися в жирових депо організму (підшкірна жирова клітковина, сальник, приниркова клітковина і т. д.). Велика ж частина трігліцерідов і жирних кислот, що поступили в систему комірної вени, затримується в печінці піддававшись там подальшим перетворенням. В ході проміжного обміну в тканинах під впливом тканинних ліпаз жири розщеплюються до гліцерину і жирних кислот, при подальшому окисленні яких виділяється велика кількість енергії, що нагромаджується у вигляді аденозинтрифосфорної кислоти. Окислення гліцерину пов'язане з утворенням оцетової кислоти, яка у вигляді ацетіл-КоА залучається в трікарбонових кислот цикл . На цьому етапі відбувається пересічення Ж. о. з обміном білків і вуглеводів. Окислення вищих жирних кислот в тканинах людини і тварин протікає інакше. Активовані вищі жирні кислоти у вигляді з'єднань з КОА реагують з карнітіном, утворюючи його похідні, здатні проникати через мембрани мітохондрій. Усередині мітохондрій жирні кмслоти послідовно окислюються із звільненням активних двууглеродних компонентів — ацетіл-КоА, який залучається до циклу трікарбонових кислот або використовується на ін. реакції біосинтезу. Ж. о. знаходиться під контролем нервової системи і гормонів гіпофіза, надниркових і статевих залоз. Ушкоджуючи, наприклад, гіпоталамічну область мозку, можна викликати ожиріння тварини.
В рослинах жири утворюються з вуглеводів. Цей процес найінтенсивніше йде в дозріваючому олійному насінні і плодах. При проростанні насіння йде зворотний процес: жири розщеплюються (за участю ліпаз) на гліцерин і жирні кислоти, і з продуктів розпаду утворюються вуглеводи . Тому у міру проростання насіння зменшується вміст в них жирів і збільшується кількість вільних жирних кислот. Гліцерин в паростках присутній в нікчемній кількості, оскільки він легко і швидко перетворюється на вуглеводи. У проростаючому насінні олійних рослин дорога перетворення жирів на вуглеводи лежить через гліоксилатний цикл . Див. також Ліпіди .
Літ.: Фердман Д. Л., Біохімія, 3 видавництва, М., 1966, с. 303-19, 460, 485; Кретовіч Ст Л., Основи біохімії рослин, 5 видавництво, М., 1971; Малер Г. і Кордес Ю., Основи біологічної хімії пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1970.
