Пентозофосфатний цикл, пентозний дорога, гексозомонофосфатний шунт, що протікає в живих клітинах складний ферментативний процес прямого аеробного окислення фосфорильованої глюкози до Co 2 і H 2 O, що супроводиться накопиченням важливого кофермента, — відновленого никотінамідаденіндінуклеотідфосфата (НАДФ×Н). П. ц. складається з окислювального декарбоксилювання глюкозо-6-фосфата (від гексози відщеплюється перший атом вуглецю) і неокислювальних перетворень пентозофосфатов з утворенням вихідного глюкозо-6-фосфата:
6 глюкозо-6-фосфат + 12 НАДФ = 6 Co 2 + 12 НАДФ×Н + 12h + + 5 глюкозо-6-фосфат + H 3 Po 4 .
Багато проміжних з'єднань П. ц. можуть брати участь в ін. процесах в організмі — гліколізі, фотосинтезі і ін. Ферменти П. ц. знайдені в тканинах тварин, рослин і в мікроорганізмах. Доля П. ц. у кількісному перетворенні глюкози зазвичай невелика, варіює в різних організмів і залежить від типа тканини і її функціонального стану. У ссавців активність П. ц. висока в печінці, надниркових, в ембріональній тканині і в молочній залозі в період лактації. Значення П. ц. у обміні речовин визначається також його роллю як донора НАДФ×Н (необхідного при біосинтезі жирних кислот, холестерину, пуринів і т.д.) і пентозофосфатов, що входять до складу нуклеїнових кислот і багато коферментів . Природжена недостатність деяких ферментів П. ц. у організмі людини приводить до гемолітичним анеміям . П. ц. регулюється інсуліном і ін. гормонами, що впливають на вуглеводний обмін, а також глутатіоном .
Літ.: Малер Г., Кордес Ю., Основи біологічної хімії, пер.(переведення) з англ.(англійський), М. 1970; Hollmann S., Non-glycolytic pathways of metabolism of glucose, N. Y., 1964.
