Пенуті, група родинних по мові (див. Індіанські мови, пенутіанськая сім'я) індіанських племен, розселених до колонізації (16—18 вв.(століття)) на західній околиці Північної Америки. До П. відносяться: на території Канади — цимшиян (провінція Британська Колумбія); на території США — якона, коос, сахаптіни («пронизані носи») в басейні р. Колумбію; чинуки нізовьев р. Колумбію; калапойя, такелма, теніно в західній і центральній частинах орегона; вінтун, майду, мівоки, йокутси, костаньо в Каліфорнії. До колонізації Заходу Північної Америки племена П. стояли на різних етапах родоплеменного будуючи, відрізняючись один від одного і по рівню економічного розвитку, і по роду занять — від збирача диких плодів і полювання на дрібну дичину до спеціалізованого рибальства і морського полювання (чинуки і цимшиян). Сахаптіни в 18 ст перетворилися на конярів-мисливців. У 19 ст землі П. експропріювали, а велика частина індійців винищена; уцілілі залишки племен були поселені в резервації . В 1960-х рр. налічувалося близько 5 тис. чіл., що зберігали мови П.
