Нейрон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нейрон

Нейрон (від греч.(грецький) néuron — нерв), неврон, нервова клітина, основна функціональна і структурна одиниця нервової системи ; приймає сигнали, що поступають від рецепторів і ін. Н., переробляє їх і у формі нервових імпульсів передає до еффекторним нервовим закінченням, контролюючим діяльність виконавських органів (м'язи, клітки залози або ін. Н.). Утворення Н. відбувається при ембріональному розвитку нервової системи: на стадії нервової трубки розвиваються нейробласти, які потім диференціюються в Н. ( мал. 1 ). В процесі диференціювання формуються спеціалізовані частини Н. ( мал. 2 ), які забезпечують виконання його функцій. Для сприйняття інформації розвинулися відростки, що гілкуються, — дендрит, що володіє виборчою чутливістю до певних сигналів і що мають на поверхні т.з. рецепторну мембрану. Процеси місцевого збудження і гальмування з рецепторної мембрани, підсумовуючись, впливають на тригерну (пускову) область — найбільш збудливу ділянку поверхневої мембрани Н., службовець местомом виникнення (генерації) що поширюються біоелектричних потенціалів . Для їх передачі служить довгий відросток — аксон, або осьовий циліндр, покритий електрозбудливою провідною мембраною. Досягнувши кінцевих ділянок аксона, імпульс нервовий збуджує секреторну мембрану, унаслідок чого з нервових закінчень секретується фізіологічно активна речовина — медіатор або нейрогормон . Окрім структур, пов'язаних з виконанням специфічних функцій, кожен Н., подібно до ін. живим клітинам, має ядро, яке разом з навколоядерною цитоплазмою утворює тіло клітки, або перікаріон. Тут відбувається синтез макромолекул, частина яких транспортується по аксоплазме (цитоплазмі аксона) до нервових закінчень.

загрузка...

  Структура, розміри і форма Н. сильно варіюють. Складну будову мають Н. кора великих півкуль головного мозку, мозочка, деяких ін. відділів центральної нервової системи. Для мозку хребетних характерні мультіполярниє Н. У такому Н. від клітинного тіла відходять декілька дендриту і аксон, початкова ділянка якого служить тригерною областю. На клітинному телі мультіполярного Н. і його дендриті є багаточисельні нервові закінчення, утворені відростками ін. Н. ( мал. 3 ; див.(дивися) Синапс ) . В гангліях безхребетних частіше зустрічаються уніполярні Н., у яких клітинне тіло несе лише торфічеськую функцію і має єдиний, т.з. вставний, відросток, що сполучає його з аксоном. В такого Н., мабуть, може не бути справжнього дендриту і рецепцію синаптічеських сигналів здійснюють спеціалізовані ділянки на поверхні аксона. Н. з двома відростками званими біполярними; такими найчастіше бувають периферичні чутливі Н., що мають один направлений назовні дендрит і один аксон. Залежно від місця, яке Н. займає в рефлекторній дузі, розрізняють чутливі (аферентні сенсорні, або рецепторні) Н., одержуючі інформацію із зовнішнього середовища або від рецепторних кліток; вставні Н. (або інтернейрони), які зв'язують один Н. з іншим; еффекторниє (або еферентні) Н., що посилають свої імпульси до виконавських органів (наприклад, мотонейрони, іннервуючі м'язи). Н. класифікують також залежно від їх хімічної специфічності, тобто від природи фізіологічно активної речовини, яка виділяється нервовими закінченнями даного Н. (наприклад, холінергичеський Н. секретує ацетілхолін, пептідергичеський — те або інша речовина пептидної природи і т. д.). Різноманітність і складність функцій нервової системи залежать від числа складових її Н. (біля 10 2 в коловертки і більш ніж 10 10 у людини). Див. також Нейронна теорія .

 

  Літ.: Екклс Дж., Фізіологія нервових клітин, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1959; Хиден Х., Нейрон, пер.(переведення) з англ.(англійський), в збірці: функціональна морфологія клітки, М., 1963; Механізми діяльності центрального нейрона, М. — Л., 1966; Нервова клітина. Сб. ст., під ред. Н. Ст Голікова, Л., 1966.

  Д. А. Цукрів.

Мал. 3. Розташування синапсів на телі нейрона і його дендриті.

Мал. 1. Перетворення нейробласту на нейрон в стінці нервової трубки (схема): а — ділення зародкової клітки; б — уніполярний нейробласт; у — мультіполярний нейробласт; г, д — освіта в аксона мієлінової оболонки.

Мал. 2. Схематичне зображення нейрона: 1 — дендрит; 2 — тіло клітки; 3 — аксонний горбок (тригерна область); 4 — аксон; 5 — мієліновая оболонка; 6 — ядро шванновськой клітки; 7 — перехоплення Ранвье; 8 — еффекторниє нервові закінчення. Пропорції між розмірами частин нейрона змінені.