Навчення
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Навчення

Навчення (англ. learning), придбання знань, умінь і навиків . На відміну від педагогічних понять вчення, освіти і виховання, термін «Н.» застосовується переважно в психології поведінка і охоплює широкий круг процесів формування індивідуального досвіду. ДО Н. відносяться такі явища, як звикається, збереження, освіта простих умовних рефлексів, складних рухових і мовних навиків, реакцій сенсорного розрізнення і, нарешті, так зване розумне Н. у людини.

  Н. поряд з інстинктивною поведінкою одне з основних понять етологиі, характеризуюче індивідуальне пристосування тваринного до середовища проживання шляхом зміни природженої поведінки. Розрізняють дві основні форми Н.: обов'язкове, властиве всім особинам даного вигляду, — головним чином збереження, і факультативне, таке, що відноситься до індивідуальної поведінки окремих особин відповідно до конкретних умов їх життя, — головним чином навик, частково наслідування і ін.

  Вивченню процесів Н. присвячено величезне число експериментальних досліджень, велика частина яких проведена в США в рамках біхевіорізма і виконана на тваринах. Головна увага в них приділяється з'ясуванню впливу на процеси Н. різних чинників: числа і розподілу повторень, підкріплення («закон ефекту») і його характеру типа обумовлення реакцій, залежності від стану потреб. Складнішими є питання про перенесення результатів Н. у умови, відмінні від початкових, про «прихований» (латентному) Н., про формування сенсрмоторних структур і сенсорних синтезів, які виступають як так звані внутрішні змінні поведінки, тобто його психологічних ланок.

  Дослідження Н., що розуміється як процес пристосування до умов, що створюються в експерименті, відносяться головним чином до простих, «пасивних» форм придбання тих або інших навиків, у тому числі сенсорних і розумових, тому вони не можуть бути поширені на форми Н., специфічні для людини. Історичний досвід людства передається окремим людям шляхом їх активного вчення, що становить одну з найважливіших функцій суспільства, яка покладається, зокрема, на школи і ін. педагогічні установи.

  Літ.: Експериментальна психологія, під ред. П. Фресса і Ж. Піаже, ст 4, М., 1973; Thorndike Е. L., The psychology of learning, N. Y., 1921; Hilgard Е. R., Marquis D. G., Conditioning and learning, N. Y. — L., 1940; Skinner B. F., Verbal behavior, N. Y., 1957; Thorpe W. Н., Learning and instinct in animals, L., 1963.

  А. Н. Леонтьев.