Зернові бобові культури
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Зернові бобові культури

Зернові бобові культури, зернобобові культури, рослини сімейства боби підродини метеликових (лядвенцевих), вирощувані головним чином на зерно (насіння), багате білком. У світовому виробництві відомо більше 60 видів З. би. до., що відносяться до 17 пологів. Зерно З. би. до. має величезне продовольче і кормове значення. Його використовують в їжу цілком, у вигляді крупи і муки, готують з нього консерви і концентрати. Зерно З. би. до. містить в середньому 20—40% білка на суху речовину (у люпині до 61%), до складу якої входять необхідні для живлення людини і тварин амінокислоти — лізин, триптофан, цистин, метіонін, валін і ін., а також вуглеводи, жири (особливо соя і арахіс), вітаміни (З, комплексу В, провітамін А). По калорійності зерно З. би. до. у 3,5 разу перевершує картоплю і в 6 разів капусту. З 1 га посіву З. би. до. дають 300—800 кг білка, при високих урожаях — до 1 т. Їх зерно, макуха, шроти і зелена маса — коштовний, багатий протеїном корм для худоби. Зерно деяких З. би. до. є сировиною для здобуття казеїну, клеївши (чину, соя), пластмас. Що міститься в насінні канавалії фермент уреаза, а також білок квасолі застосовують в медицині. На корінні З. би. до. утворюються клубеньковиє бактерії, які збагачують грунт біологічним азотом, засвоюючи його з повітря. Завдяки цьому З. би. до. — хороші попередники подальших культур: ярин зернових, технічних. Люпин, пелюшку і ін. З. би. до. висівають на зелене добриво (див. Сидерація ).

  В світовому землеробстві із З. би. до. найбільш поширені соя (в основному в США, КНР(Китайська Народна Республіка), Бразилії, СРСР, Індонезії), горох (у Азії, Європі і Америці в районах з помірним кліматом), чечевиця, чину і боби (у країнах Середземномор'я, Індії, Афганістані, Аргентині), квасоля (у Азії, Європі, Америці), нут (головним чином в Індії). Останні культури — люпин, вігна, маш, канавалія і ін. — займають менші площі. У 1970 світова посівна площа З. би. до. (без сої) була 63,1 млн. га, валовий збір зерна 44,4 млн. т. В СРСР в 1970 під З. би. до. було зайнято 5,1 млн. га, виробництво зерна склало 7,62 млн. т, середній урожай 14,9 ц/га. Див. також Горох, Квасоля, Чечевиця, Віка, Боби і ін.

  Літ.: Смірнова-Іконникова М. І., Характеристика рослинних ресурсів зернових бобових культур по кількісному і якісному складу білка, в кн.: Білки в промисловості і сільському господарстві, М., 1952; Іванов Н. Р., Пожнивні посіви бобових культур, М. — Л., 1959; Соловьева Ст До., Дворникова З. Ст, Бобові овочеві культури, М., 1963; Рослинництво, під ред. Ст Н. Степанова, М., 1965; Боби і зернобобові культури (селекція, насінництво і агротехніка), М., 1966.

  Н. Р. Іванов.