Додатковий продукт, частина суспільного продукту, що створюється безпосередніми виробниками у сфері матеріального виробництва понад необхідного продукту . Час, протягом якого виробляється П. п., називається додатковим робочим часом, а праця, витрачена протягом цього часу, — додатковою працею . В різних суспільно-економічних формаціях П. п. виступає в специфічних формах. Умови виробництва і розподілу його визначаються пануючими в даному суспільстві стосунками власності на засоби виробництва. У первісному суспільстві унаслідок украй низької продуктивності праці виробництво П. п. носило випадковий характер; регулярним воно стає на певному рівні розвитку продуктивних сил, коли стало можливим виробництво матеріальних благ, понад міру даних потреб працівника і його сім'ї. Поява П. п. послужила матеріальною основою диференціації виробників, фізичної і розумової праці, експлуатації людини людиною. У всіх експлуататорських формаціях П. п. безоплатно привласнюється панівними класами і служить джерелом їх збагачення і паразитичного існування. Створення і витягання П. п. в рабовласницьких і феодальних суспільствах грунтувалися на позаекономічному примусі .
При капіталізмі П. п. виступає матеріальним носієм додатковій вартості, виробництво і привласнення якої служать метою і рушійним мотивом діяльності капіталістів. П. п. відображає антагонізм класових інтересів буржуазії і пролетаріату. При розподілі він розпадається на підприємницький дохід, позиковий відсоток, торгівельний прибуток і земельну ренту . Т. о., капіталісти і землевласники отримують свою долю П. п., який є джерелом їх особистого вжитку і накопичення капіталу. Доля П. п. в суспільному продукті з розвитком капіталізму збільшується, що свідчить про зростання експлуатації найманої праці.
При соціалізмі, в умовах панування суспільної власності і планомірної організації виробництва в масштабах народного господарства, «додатковий продукт йде не класу власників, а всім трудящим і лише ним» (Ленін Ст І., Ленінська збірка, т. XI, 1929, с. 382). Якісно міняється соціально-економічний вміст П. п. і знищується антагоністичний характер ділення суспільного продукту на необхідний і додатковий. П. п. виступає у формі продукту, що задовольняє суспільні потреби асоційованих виробників. Він служить джерелом соціалістичного накопичення, зміцнення обороноздатності країни, вмісту державного апарату і невиробничої сфери. Частково за рахунок П. п. відбувається формування суспільних фондів вжитку . виробництво і використання П. п. підпорядковані меті соціалістичного виробництва, тому в його створенні зацікавлені всі трудящі. В процесі розподілу П. п. частина його залишається в державних і кооперативно-колгоспних підприємствах і складає відповідно прибуток або чистий дохід їх. Інша частина поступає в розпорядження суспільства і утворює централізований чистий дохід суспільства .
